Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Позовна заява про захист прав на торговельні марки: практичні аспекти”, лектор Потоцький Микола, адвокат, доктор юридичних наук, директор з питань права та адміністрування державних реєстрів ДП«Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), член Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, експерт в галузі інтелектуального права розповів про те, яким чином захищати права інтелектуальної власності на торговельні марки в судовому порядку, а також яким чином складати позовні заяви. Поділився власним досвідом проведення судових процесів у сфері інтелектуальної власності.
У 2020 році набула чинності нова редакція Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Цей закон вніс певні корективи в ті об’єкти , які підлягають правовій охороні. В першу чергу, це стосується власне того, що може охоронятися: форма товарів або їх пакування, звуки, за умови, що такі позначення придатні для відрізнення товарів і послуг одних осіб від товарів і послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.
Торговельні марки можуть бути зареєстровані лише за умови відповідності двом критеріям:
- Придатність для відрізнення відповідних товарів одних осіб від товарів інших осіб
- Обов’язкове відображення в Реєстрі, для того, щоб визначити чіткий і точний обсяг правової охорони
Згідно із Законом України «Про охорону на знаки для товарів і послуг» не можуть одержати правову охорону позначення, які зображають або імітують:
- Офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні літерні коди держав
- Складаються лише з позначень, що є загальновживаними у сучасній мові або добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг
Згідно з цим Законом позначення, які не мають розрізняльної здатності, загальновживані, описові, відображають форму товару, можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки.
Важливим є зміст виключного права перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки.
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено законом :
- позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
- позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
- позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати ,зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:
- нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано упаковку, в якій містить такий товар вивіску. Пов’язану з ним, етикетку чи бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт та експорт;
- застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;
- застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Торговельна марка визначається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.