Редакція перевірила за офіційними даними Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) статус адвоката Генерального прокурора Руслана Кравченка — у зв’язку з тим, що його кабінет входив до переліку службових приміщень, обшуканих в Офісі Генерального прокурора 5 вересня 2026 року, до участі в яких залучалися представники Комітету НААУ з питань адвокатської практики.
Перевірка встановила таку послідовність: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Кравченко отримав 21 липня 2020 року, і того самого дня, на підставі власної заяви від 21.07.2020, це право було зупинено. Надалі, 30 січня 2023 року, на підставі окремої власної заяви від 30.01.2023, право на заняття адвокатською діяльністю припинено — цього разу остаточно, а не тимчасово. Отже, станом на дату підготовки матеріалу чинного права на заняття адвокатською діяльністю в Кравченка немає: воно перебуває не в стані зупинення (яким було з 2020 по 2023 рік), а в стані припинення.
Дані Єдиного реєстру адвокатів України
За відомостями профілю Кравченка Руслана Андрійовича в ЄРАУ, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3556 видано 21 липня 2020 року Радою адвокатів Полтавської області рішенням №10 від того самого числа. Того ж дня, 21 липня 2020 року, це право зупинено — згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI, на підставі заяви адвоката від 21.07.2020 року. Надалі, 30 січня 2023 року, право на заняття адвокатською діяльністю припинено — згідно з пунктом 1 частини першої статті 32 того самого Закону, на підставі окремої заяви адвоката від 30.01.2023 року.
Отже, за офіційними даними реєстру, право Кравченка на заняття адвокатською діяльністю: (1) виникло 21.07.2020; (2) було зупинено в той самий день на підставі заяви, поданої також 21.07.2020, і фактично не реалізовувалося жодного дня; (3) через три роки, 30.01.2023, на підставі окремої заяви від тієї самої дати, — припинено остаточно. Станом на дату підготовки цього матеріалу чинного права на заняття адвокатською діяльністю в Кравченка немає.
Правова відмінність зупинення і припинення
Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (стаття 31 Закону) і припинення цього права (стаття 32 Закону) — це різні за правовими наслідками інститути, які не є синонімами. Зупинення — тимчасовий стан: підстави для зупинення можуть відпасти чи бути скасовані, і особа має можливість відновити право на заняття адвокатською діяльністю без повторного набуття статусу адвоката. Припинення — остаточний правовий наслідок: право анулюється безповоротно, а для його поновлення особі потрібно заново проходити процедуру набуття права на заняття адвокатською діяльністю, передбачену Законом, включно зі складенням кваліфікаційного іспиту. У випадку Кравченка дані реєстру фіксують саме другий, юридично більш категоричний стан — припинення, а не зупинення.
Хронологія та контекст
Свідоцтво отримано і в той самий день зупинено 21 липня 2020 року — у період, коли за відкритими джерелами Кравченко обіймав посаду в органах прокуратури (Головна військова прокуратура Офісу Генерального прокурора). Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №826/9606/17 — яка визнала перебування на посаді прокурора несумісним із набуттям статусу адвоката — ухвалена пізніше, ніж відбулося отримання Кравченком свідоцтва та його зупинення. Ця хронологічна обставина не дає підстав для правового висновку про причини зупинення саме 2020 року (відкриті джерела не наводять текст заяви Кравченка чи мотивів зупинення) — це аналітичне спостереження про послідовність подій, а не встановлений правовою позицією ВП ВС факт стосовно конкретно цього свідоцтва.
Значення для застосування гарантій статті 23 Закону
Гарантії при обшуку адвоката, передбачені частиною другою статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», поширюються на обшук саме адвоката та приміщень його професійної діяльності, а їх застосовність передбачає чинне право на заняття адвокатською діяльністю в особи, чий кабінет обшукується. Якщо право Кравченка на заняття адвокатською діяльністю з 30.01.2023 припинено, а не лише зупинено, виникає питання про правову підставу поширення гарантій статті 23 саме на його кабінет під час обшуку 5 вересня 2026 року — це питання виходить за межі відкритих джерел, використаних для підготовки цього матеріалу, і потребує окремого з’ясування в НААУ або безпосередньо в Комітеті: чи поширювалася ця підстава на кабінет Кравченка конкретно, чи йшлося про кабінети інших працівників прокуратури, які на момент обшуку чинного права на заняття адвокатською діяльністю не втратили. Відкриті джерела станом на підготовку матеріалу цього уточнення не містять.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Наявність статусу адвоката в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість — правовий погляд на ситуацію одночасного суміщення посади прокурора зі статусом адвоката.
- Наявність в судді, прокурора чи слідчого статусу адвоката є підставою для його відводу — розглядає саме випадок зупиненого (а не припиненого) статусу адвоката в чинного прокурора чи судді, що дає змогу порівняти з юридично іншим станом (припиненням), встановленим у цьому матеріалі.
- ВП ВС відповіла на питання: чи обмежує статус працівника органів прокуратури право на доступ до професії адвоката? — постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №826/9606/17 про несумісність посади прокурора з набуттям статусу адвоката, згадана в хронології вище.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.