Правові засади комерційної медіації в Україні: адвокат Вікторія Поліщук

Під час вебінару для адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Правові засади комерційної медіації в Україні”, Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, член Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діють в складі НААУ розповіла про альтернативні способи врегулювання спорів, їхню мету, обмеження, процес організації та проведення процесу медіації.

Як відбувається комерційна медіація, її принципи, які особливості вона має та права і обов’язки медіатора у таких процесах. Також було наведене обґрунтування різниці між медіацією, арбітражем та судовим процесом як способами врегулювання спорів.

  • Альтернативне врегулювання спорів – це сукупність процесів, які використовуються з метою вирішення конфліктів та спорів неофіційним шляхом, але із дотриманням конфіденційності. Такий вид спорів розглядається у позасудовому порядку і найкраще вони представлені у господарському праві.

Основною метою таких спорів є заощадження ресурсів, як економічних так і часових.

Комерційна медіація має такі принципи: Базові та другорядні.

Базові принципи вміщають у себе:

  • Орієнтація на інтереси сторін
  • Добровільність
  • Консенсусність у прийнятті рішень
  • Гнучкість
  • Конфіденційність

У той час як другорядні принципи можуть відрізнятись залежно від законодавства країни або умов провадження медіації в конкретному регіону чи залежать від специфіки сфери конфлікту.

Особливості конфіденційності комерційної медіації:

  • Вимоги щодо забезпечення конфіденційності інформації (медіатор не має права розголошувати та використовувати інформацію, ОКРІМ договору про проведення медіації та угоди за результатами медіації.
  • Наслідки розголошення.

Обов’язок медіатора щодо конфіденційності застосовується до: усних чи письмових повідомлень,

  • інформації, створеної або переданої на спільних сесіях;
  • документів, що були створені або передані під час медіації; інформації, що була надана медіатору на приватній сесії або в телефонному дзвінку чи електронному листі від сторін;
  • причин недосягнення згоди у результаті медіації спостережень за поведінкою учасників медіації;
  • почуттів сторін, переконань або сприйняття інформації сторонам.

Відповідальність медіатора в комерційній медіації (види)

  • зобов’язання, які медіатор несе як будь-який інший суб’єкт господарювання;
  • відповідальність, що стосується безпосередньо практики медіації, де наявний причинний зв’язок між збитками та його діями.
  • цивільна відповідальність
  • дисциплінарна відповідальність
  • кримінальна відповідальність

Постмедіація – термін, який існує в комерційних спорах. Одна із сторін продовжує порушувати домовленості і несвоєчасно справляється з виконанням обов’язків. У такому випадку можливе повернення сторін до медіатора, який вів процес, але у тому випадку, якщо воно виникло на етапі виконання угод.