Єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку,як прогул без поважних причин, є чинне рішення суб’єкта призначення (керівника відповідного державного органу) про накладення на цього державного службовця дисциплінарного стягнення за таке ж порушення.
21 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі No640/15754/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 липня 2019 року No 131-к ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника Управління з питань розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 19 липня2019 року за прогул, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України “Про державну службу” (пункт 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України).
Підставою для його прийняття Наказу слугували результати дисциплінарного провадження відкритого згідно з наказом Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за результатом розгляду дисциплінарної справи відкритої відносно позивача було встановлено, що останнім упродовж квітня-липня 2019 року допущено 4 факти відсутності на роботі без поважних причин більше трьох годин (про що свідчать складені акти про відсутність на роботі від 09.04.2019, 31.09.2019, 18.06.2019, від 17.07.2019), тобто систематично вчинялися дисциплінарні проступки.
Позивач, вважаючи інформацію про відсутність його на роботі, викладену у вказаних Актах, такою, що не відповідає дійсності, та як наслідок наказ від 19.07.2019 No 131-к про його звільнення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем жодних вагомих, чітких та узгоджених доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість спірного наказу не надано, а спірний наказ прийнято лише з формальних підстав.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У разі вчинення державним службовцем прогулу (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, суб ’єкт призначення або керівник державної служби має право притягнути такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності (у разі якщо не минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, а також якщо не минув один рік після його вчинення) у вигляді оголошення догани.
У разі ж встановлення систематичності (повторно протягом року) відповідного дисциплінарного проступку державного службовця, суб’єкт призначення або керівник державної служби має право застосувати винятковий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби.
Верховний Суд зазначив, що обов’язковою умовою для звільнення державного службовця є встановлення систематичності (тобто вчинених неодноразово протягом року) прогулів (відсутності на роботі більше трьох годин)цієї особи без поважних причин.
Єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку як прогул без поважних причин, є чинне рішення суб’єкта призначення (керівника відповідного державного органу) про накладення на даного державного службовця дисциплінарного стягнення за таке ж порушення.
В свою чергу, як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оскаржуваного наказу та звільнення позивача з посади слугував висновок дисциплінарної комісії про вчинення позивачем дисциплінарного проступку (прогулу), який передбачає звільнення.
Застосовуючи такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, відповідач виходив з систематичності прогулів позивача без поважних причин,а саме відсутність його на робочому місці: 09.04.2019 в період з 09 год. 30 хв. до 17 год 00 хв., 31.05.2019 в період з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв., 18.06.2019в період з 13 год. 45 хв. по 18 год. 00 хв., 17.07.2019 в період з 13 год. 45 хв. до 17 год. 00 хв., про що у вказані дні складено Акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі. Разом з цим, відповідачем жодних заходів, окрім складання актів, застосовано з цього приводу до позивача не було.
Верховний Суд констатував, що складені відповідачем акти про відсутність позивача на робочому місці від 09.04.2019, 31.05.2019, 18.06.2019, 17.07.2019 не є належними та достатніми та допустимими доказами, що свідчать про систематичність вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Відповідачем не надано жодного рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за наслідком встановлення факту відсутності його на службі більше трьох годин протягом робочого дня у вказані в наказі дні, що відповідно виключає можливість встановлення систематичності прогулів ОСОБА_1.
Таким чином, одним наказом до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за декілька самостійних дисциплінарних правопорушення, що суперечить положенням статей 66 та 74 Закону No 889-VIII.
Зазначене дає підстави для висновку, що у спірних правовідносинах відсутня така кваліфікуюча ознака вчиненого позивачем дисциплінарного проступку як систематичність, що в свою чергу виключає застосування до нього такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби відповідно до вимог частини 5 статті 66Закону No 889-VIII.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі No 640/15754/19 можна ознайомитися за посиланням— https://reyestr.court.gov.ua/Review/96441545.