Про поняття корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення: адвокат Максим Панченко

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Особливості звільнення працівників, в тому числі викривачів, у зв’язку з порушенням законодавства щодо запобігання корупції. Нова Практика Верховного Суду”, Панченко Максим, адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, член Комітету з трудового права НААУ, розповів про поняття корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.

Корупція – це використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч.1 ст.3 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

До діяння, яке порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження належать правопорушення, пов’язане з корупцією і корупційне правопорушення.

Правопорушення, пов’язане з корупцією не містить ознак корупції і передбачає всі види відповідальності. Корупційне правопорушення містить ознаки корупції і не передбачена адміністративна відповідальність.

Форми корупції:

  • Використання службових повноважень чи пов’язаних з цим можливостей
  • Прийняття неправомірної вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб
  • Обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам.

Щодо конфлікту інтересів, то він може бути реальним або потенційним. При реальному конфлікті інтересів існує суперечність між: службовими/представницькими повноваженнями і приватним інтересом.

Службові/представницькі повноваження це так звані дискреційні повноваження — це повноваження, які відповідний орган (посадова особа), приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми, іншими позаслужбовими стосунками.

Приватний інтерес здатний впливати на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації дискреційних службових чи представницьких повноважень. Окремо слід звернути увагу, що такі відносини могли мати місце у минулому (наприклад, відносини між особами, які перебували у шлюбі, або які вийшли зі складу засновників юридичної особи тощо). Визначальним є спроможність вказаних відносин спричинити виникнення приватного інтересу. При цьому приватний інтерес може мати своїм наслідком як позитивний вплив (особа має прагнення віддячити тощо) на ситуацію, так і негативний (завдати клопоту тощо).

При потенційному конфлікті інтересів у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження, але вона його не реалізувала. Така ситуація надалі впливатиме на об’єктивність особи під час реалізації повноважень.

Відповідно Постанови ВС від 23 грудня 2020 року, потенційний конфлікт інтересів – це конфлікт інтересів, який може виникнути в майбутньому. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів, як і реальний конфлікт інтересів має три елементи:

  • наявність повноважень
  • приватний інтерес
  • ризик впливу приватного інтересу державного службовця на об’єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов’язків та повноважень в майбутньому.

При цьому всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях. Зокрема, стверджуючи про приватний інтерес необхідно зазначити в чому він проявляється чи може бути проявлений.

Потрібно звернути увагу на запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме, особи, зазначені у п.1, 2 ч. 1 ст.3 Закону, зобов’язані:

  • вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів
  • повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника
  • не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів
  • вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу. Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Щодо заходів зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів, то особи, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

  • усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
  • застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
  • обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи;
  • переведення особи на іншу посаду;
  • звільнення особи.