Про відповідальність за порушення вимог фінансового контролю розповіла адвокат, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, кандидат наук з державного управління Наталія Черевко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, а саме:
- 1. Суб’єкти та обов’язки у сфері фінансового контролю.
- 2. Види порушень вимог фінансового контролю.
- 3. Адміністративна відповідальність за ст. 172-6 КУпАП.
- 4. Кримінальна відповідальність за ст. 366-2, 366-3 КК України.
- 5. Актуальна судова практика та проблемні питання.
- 6. Практичні рекомендації.
У рамках характеристики фінансового контролю акцентовано на наступному:
1. Суб’єкти та обов’язки у сфері фінансового контролю
Система фінансового контролю охоплює суб’єктів декларування, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які зобов’язані подавати декларації відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
До ключових обов’язків належать:
- своєчасне подання декларації;
- внесення повних і достовірних відомостей;
- повідомлення про суттєві зміни у майновому стані;
- повідомлення про відкриття валютного рахунку в банку-нерезиденті.
Практика свідчить, що особа несе обов’язок самостійно перевіряти правильність даних декларації. Доводи про необізнаність із порядком заповнення декларації судами переважно відхиляються, оскільки суб’єкт декларування має доступ до роз’яснень НАЗК та попереджається про відповідальність за внесення недостовірних відомостей.
Під час складання протоколів важливими є:
- правильна ідентифікація суб’єкта;
- встановлення його статусу;
- перевірка повноважень;
- визначення періоду декларування;
- дотримання вимог до форми та змісту протоколу.
2. Види порушень вимог фінансового контролю
1) Несвоєчасне подання декларації.
Передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
2) Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення.
Йдеться про:
- відкриття валютного рахунку в банку-нерезиденті;
- суттєві зміни у майновому стані.
3) Подання недостовірних відомостей.
Відповідальність залежить від розміру розбіжностей між задекларованими та достовірними даними:
- адміністративна — від 150 до 750 прожиткових мінімумів;
- кримінальна — від 750 прожиткових мінімумів.
До поширених порушень належать:
- незазначення членів сім’ї;
- незадекларовані доходи;
- невказання корпоративних прав;
- приховування земельних ділянок чи нерухомості;
- незазначення пенсій, кешбеку, «єПідтримки»;
- розбіжності у вартості транспортних засобів;
- невідображення доходу від продажу майна;
- розбіжності між декларацією та державними реєстрами.
Окрему увагу НАЗК приділяє ситуаціям, коли обсяг грошових активів перевищує підтверджені законні доходи особи.
3. Адміністративна відповідальність за ст. 172-6 КУпАП
Стаття 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за:
- несвоєчасне подання декларації;
- неповідомлення про валютний рахунок чи суттєві зміни;
- подання завідомо недостовірних відомостей.
За подання недостовірних відомостей на суму до 750 прожиткових мінімумів встановлено штраф від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 000 до 42 500 грн.
Суб’єктивна сторона може виражатися як в умислі, так і в необережності.
Суди виходять із того, що:
- необізнаність із правилами декларування не звільняє від відповідальності;
- сам факт внесення недостовірних даних формує об’єктивну сторону правопорушення;
- перед підписанням декларації особа підтверджує ознайомлення з відповідальністю.
При розгляді справ цієї категорії присутність особи є обов’язковою, а у разі ухилення може застосовуватися привід.
Тактика захисту у справах за ст. 172-6 КУпАП включає:
- Перевірку строків притягнення;
- Аналіз чинності норми;
- Дроблення сум для недосягнення порогу відповідальності;
- Повернення матеріалів на доопрацювання;
- Закриття справи за відсутністю складу правопорушення.
4. Кримінальна відповідальність за ст. 366-2, 366-3 КК України
Стаття 366-2 КК України — декларування недостовірної інформації:
Кримінальна відповідальність настає за умисне внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію, якщо різниця між достовірними та поданими даними становить:
- від 750 до 2500 прожиткових мінімумів;
- понад 2500 прожиткових мінімумів.
Санкції:
- штраф від 68 000 до 102 000 грн;
- або громадські роботи;
- або обмеження волі;
- з можливим позбавленням права обіймати посади.
За перевищення 2500 прожиткових мінімумів:
- штраф від 102 000 до 136 000 грн;
- або обмеження чи позбавлення волі до двох років.
17.07.2025 було підвищено поріг кримінальної відповідальності з 500 до 750 прожиткових мінімумів. Для декларацій за 2026 рік це становить 2 496 000 грн.
Стаття 366-3 КК України:
Розглядається у системному зв’язку з фінансовим контролем як норма про кримінальну відповідальність за порушення вимог декларування.
Строки давності
Для:
- ч. 1 ст. 366-2 КК — два роки;
- ч. 2 ст. 366-2 КК — три роки.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005, після спливу строків давності звільнення від кримінальної відповідальності є обов’язковим, якщо особа не ухилялася від слідства та не вчинила нового злочину.
5. Актуальна судова практика та проблемні питання
Дніпровський апеляційний суд, справа № 201/11909/25, постанова від 09.02.2026: суд визнав необґрунтованими доводи про недостатню обізнаність щодо правил декларування, оскільки суб’єкт мав доступ до роз’яснень НАЗК та був попереджений про відповідальність.
Черкаський апеляційний суд, справа № 712/5829/23, постанова від 12.04.2024: суд дійшов висновку про наявність умислу у незазначенні доходу від продажу автомобіля та внесенні недостовірної вартості транспортного засобу. Особа не надала доказів щодо продажу за довіреністю та не відобразила правочин у декларації.
Комсомольський міський суд Полтавської області, справа № 534/3417/25, постанова від 20.01.2026: неуважність, воєнний стан та емоційний стан через розлучення не були визнані поважними причинами незазначення транспортного засобу у декларації.
Одеський апеляційний суд, справа № 523/6044/25, постанова від 02.02.2026: суд наголосив, що правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП має формальний склад, а відсутність шкідливих наслідків не виключає відповідальності.
Приклад закриття провадження:
Суд закрив провадження через недоведеність вини «поза розумним сумнівом», оскільки:
- не було надано оригіналу електронної декларації;
- виникли сумніви щодо достовірності копій;
- відсутні належні та допустимі докази.
6. Практичні рекомендації
1) При наданні пояснень:
Пояснення є правом, а не обов’язком особи.
Надавати пояснення доцільно, коли:
- є технічні помилки;
- існують об’єктивні причини;
- можна обґрунтувати відсутність умислу.
Разом із поясненнями варто подавати:
- банківські довідки;
- договори;
- підтвердження дат правочинів;
- листи банків чи нотаріусів;
- довідки про валютні курси.
Не рекомендується:
- подавати зайві документи;
- визнавати помилку без аналізу наслідків;
- надавати емоційні пояснення;
- пояснювати обставини без доказів.
2) Тактика захисту:
Ефективна позиція захисту базується на:
- доведенні відсутності прямого умислу;
- акценті на технічному характері помилки;
- складності декларування;
- reliance on third parties (банк, бухгалтер);
- межах істотності порушення.
3) Виправлення декларації:
Виправлення декларації не звільняє від відповідальності, але може свідчити про відсутність умислу, особливо якщо виправлення здійснено до запиту НАЗК.
Лектор рекомендує:
- припинити «самодіяльність» клієнта;
- не надавати пояснень без адвоката;
- контролювати матеріали, які НАЗК передає правоохоронним органам.
Також окремо наголошується на необхідності психологічної стабілізації клієнта, оскільки стрес призводить до імпульсивних рішень і створює додаткові ризики.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.