Апеляційний розгляд кримінального провадження щодо продовження примусових заходів медичного характеру, проведений за участю недієздатної особи та за відсутності її захисника і законного представника, позбавляє цю недієздатну особу можливості реалізувати свої процесуальні права через уповноважених осіб, що є істотним порушенням вимог ст. 412 КПК.
Обставини справи: місцевий суд за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги продовжив застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Апеляційний суд залишив без задоволення клопотання захисника в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали місцевого суду та повернув його апеляційну скаргу.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: суддя-доповідач апеляційного суду з урахуванням ст. 398 КПК дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника відповідає вимогам ст. 396 КПК, подана у межах строку, передбаченого ст.395КПК, іза відсутністю перешкод для її розгляду, передбачених ст. 399 КПК (зокрема підстав для повернення скарги), відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника та призначив розгляд апеляційної скарги. Водночас у судовому засіданні колегія суддів апеляційного суду розглянула клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та дійшла висновку, що такий строк захисником пропущений з неповажних причин, а тому повернула його апеляційну скарг.
Як вбачається з матеріалів провадження, у судовому засіданні апеляційного суду брав участь ОСОБА_1 (особа, щодо якої продовжено застосування примусових заходів медичного характеру). Водночас ні захисник, ні законний представник у судовому засіданні присутніми не були. Із заяви представника спеціального закладу з надання психіатричної допомоги вбачається, що рішенням місцевого суду ОСОБА_1 визнано недієздатним.
У зв’язку із цим колегія суддів наголошує, що згідно з вимогами ст.507КПК у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою. Зазначена норма закону є імперативною, а тому апеляційний суд не мав права здійснювати судовий розгляд за відсутності захисника навіть за наявності його клопотання про це.
Крім того, з огляду на положення статей 506, 512 КПК у судовому засіданні стосовно вирішення вказаного вище питання має брати участь і законний представник такої особи. Проте з матеріалів провадження вбачається, що апеляційний суд не забезпечив участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції законного представника(опікуна) ОСОБА_1, ОСОБА_2, не повідомивши їй про день і час судового засідання, не виконав вимог ст. 401 КПК, чим позбавив її можливості реалізувати свої права учасника судового провадження відповідно до ст. 44 КПК.
Таким чином, колегія суддів констатує, що апеляційний суд, провівши судовий розгляд за участю недієздатної особи – ОСОБА_1, за відсутності його захисника та законного представника, позбавив можливості цю особу реалізувати надані їй процесуальним законом права шляхом здійснення їх через уповноважених на це осіб (ст.506 КПК). Допущені апеляційним судом порушення в контексті ст.412КПКє істотними.
Детальніше з текстом постанови ККС від 26.11.2020 у справіNo204/7791/19 (провадження No51-3113км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93595768