28 вересня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16114 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо розширення трудових можливостей для молоді».
Суб’єктом законодавчої ініціативи виступила група з 22 народних депутатів: Галини Янченко, Галини Васильченко, Сергія Карабути, Володимира Ватраса, Галини Третьякової, Сергія Мандзія, Вікторії Рєзнікової, Лариси Білозір, Юрія Заславського, Миколи Тищенка, Михайла Лаби, Олександра Бакумова, Анатолія Костюха, Мар’яни Безуглої, Георгія Мазурашу, Івана Юнакова, Богдана Кицака, Дмитра Кисилевського, Василя Вірастюка, Олексія Мовчана, Миколи Стефанчука та Олени Київець.
Станом на підготовку цього матеріалу законопроєкт перебуває на стадії «одержано Верховною Радою України; передано на розгляд керівництву» — профільний комітет для розгляду ще не визначено, а текст самого законопроєкту та пояснювальна записка у відкритому доступі відсутні. Тому які саме зміни пропонуються — вікові межі прийняття на роботу, обсяг трудових гарантій, механізми стимулювання роботодавців чи щось інше — за наявними джерелами встановити неможливо; сама назва документа говорить лише про напрям регулювання, а не про його зміст.
Чинний стан регулювання праці молоді
Кодекс законів про працю України вже містить окремий розділ про працю молоді. Стаття 188 КЗпП, у редакції Закону України від 21.04.2022 №2215-IX, встановлює загальне правило: не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. З цього правила є два винятки: за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, як виняток можуть прийматися на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років; а здобувачі загальної середньої, професійної, фахової передвищої чи вищої освіти можуть за такою самою згодою виконувати легку роботу, що не шкодить здоров’ю і не порушує навчання, з чотирнадцятирічного віку у вільний від навчання час. Це чинна норма права, яка діятиме до ухвалення й набрання чинності будь-яких змін — законопроєкт №16114 на сьогодні цю норму не скасовує і не змінює, оскільки не пройшов навіть першого читання.
Реєстрація — це лише перший процесуальний крок
Реєстрація законопроєкту означає, що документ офіційно внесений і йому присвоєно номер, а не що Верховна Рада підтримала запропоновані зміни чи навіть розпочала їх розгляд по суті. Профільний комітет ще має бути визначений, після чого законопроєкт проходить розгляд у комітеті, перше читання, можливе доопрацювання і друге читання — на кожному з цих етапів текст може істотно змінитися порівняно з початковою редакцією, якої до того ж поки немає у відкритому доступі.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Право на працю: трудові та цивільні договори, адвокат Алла Андрушко — базові засади трудових прав, у контексті яких оцінюється будь-яке розширення трудових можливостей.
- Квота з працевлаштування осіб з інвалідністю, адвокат Ірина Шапошнікова — приклад чинного механізму гарантій працевлаштування для окремої категорії осіб, аналогічного за логікою до можливих гарантій для молоді.
- Про обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх — вікові межі дієздатності неповнолітніх, безпосередньо пов’язані з віковими критеріями статті 188 КЗпП, яку може зачепити законопроєкт.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.