Обставини справи
Як установили суди попередніх інстанцій, чергового лікаря-хірурга було запрошено для проведення огляду неповнолітнього. Лікар зібрав загальний анамнез, провів обстеження хворого та визначив подальшу тактику лікування та спостереження за його станом здоров’я в динаміці. Через 2 години, здійснюючи черговий огляд та маючи інформацію про результати ультразвукового дослідження (надмірно виражений метеоризм), враховуючи загальний стан хворого, лікар не запідозрив наявності гострої хірургічної патології (непрохідність кишок), не призначив усіх необхідних досліджень та обстежень. Несвоєчасне встановлення лікарем хірургічної патології призвело до відтермінування операційного втручання, погіршення загального стану неповнолітнього, розвитку незворотніх ускладнень, що в свою чергу призвело до смерті неповнолітнього.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд визнав винуватим і засудив лікаря-хірурга за ч. 2 ст. 140 КК.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
Позиція ККС
Залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС
ККС вважає правильним висновок місцевого суду про доведеність винуватості лікаря-хірурга у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 140 КК, що спричинило тяжкі наслідки – смерть неповнолітнього хворого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході судового провадження лікар-хірург свою винуватість у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК, не визнав та зокрема
пояснював, що стався неординарний, атиповий та казуїстичний випадок. При
цьому діагноз ним було виставлено вчасно, після перших проявів кишкової
непрохідності.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи дій лікаря-
хірурга були несвоєчасними та недостатніми, що призвело до тяжких наслідків та смерті неповнолітнього хворого. У записах лікаря-хірурга було виявлено
виправлення та підтирання. Надана медична допомога лікарем-хірургом не відповідала клінічним протоколам МОЗ.
Окрім того, несвоєчасність та недостатність медичної допомоги неповнолітньому хворому лікарем хірургом встановлено у висновку МОЗ за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування.
Отже, дії лікаря-хірурга перебувають у причинному зв’язку з настанням тяжких наслідків у вигляді смерті неповнолітнього хворого.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 11.04.2023 у справі № 443/284/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110339314