Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і більше особи. Кожна з осіб, які з умислом на вбивство завдали потерпілому поранення, незалежно від того, яке з поранень виявилося безпосередньою причиною смерті потерпілого, повинні відповідати за умисел на вбивство як співвиконавці.
Обставини справи
обвинувачені, використовуючи малозначний привід, з мотивів ревнощів, прибули до потерпілого додому, де спільно почали завдавати йому удари в різні ділянки тіла до тих пір, поки останній не перестав проявляти ознаки життя. Внаслідок вказаних спільних дій потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням його смерті.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватими і засудили двох обвинувачених за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначає, що судами не доведено винуватості засудженого, оскільки не розмежовано, хто які удари наносив і від чиїх дій настала смерть потерпілого.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС вказала, що умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і більше особи. Кожна з осіб, які з умислом на вбивство завдали потерпілому поранення, незалежно від того, яке з поранень виявилося безпосередньою причиною смерті потерпілого, повинні відповідати за умисел на вбивство як співвиконавці.
Співвиконавцями умисного вбивства повинні визнаватися також ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо було заподіяно смерть потерпілого, але, будучи об’єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, здійснили частину того обсягу дій, який група вважала за необхідне виконати з метою реалізації цього умислу. З врахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють вбивство за попередньою змовою, до таких дій можуть бути віднесені:
- а) застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть;
- б) подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співвиконавцем (застосування до потерпілого фізичного чи психічного насильства, зв’язування його чи утримання в той час як інший співучасник завдає йому ударів з метою заподіяння смерті, тощо);
- в) усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це (тримання чи ізоляція особи, яка намагається або може допомогти жертві, відвернення уваги такої особи тощо), а також сприяння доступу іншій особі до жертви;
- г) надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час вчинення вбивства шляхом передачі зброї, давання порад тощо;
- д) ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу на вбивство.
Про наявність між засудженими попередньої змови та умислу на вбивство потерпілого свідчить те, що обвинувачені прибули разом до будинку потерпілого, незаконно проникли на територію домоволодіння шляхом поштовху хвіртки обладнаної засовом, із застосуванням фізичної сили зламали замок вхідних дверей будинку, куди незаконно проникли. Виявивши всередині потерпілого, який лежав на дивані, один обвинувачений взяв у будинку металеву лопату з дерев’яною ручкою, а інший – взяв дерев’яний табурет, після чого вони спільно почали наносити потерпілому удари зі значною силою, від чого вказані предмети зламалися. Незважаючи на це, обвинувачені спільно одночасно продовжували завдавати ударів дерев’яними фрагментами, спрямовуючи ці удари по життєво важливим органам, спричинивши, крім інших тілесних ушкоджень, 8 забійних ран голови, які знаходяться у причинному зв’язку зі смертю потерпілого. Крім того, побиття потерпілого відбувалося у невеликому приміщенні будинку, кожен з обвинувачених мав змогу бачити та усвідомлювати дії іншого співучасника, погоджувався із ними та продовжував свої протиправні дії, направлені на позбавлення життя потерпілого.
Протиправні дії засуджені не припиняли до настання бажаного результату і закінчили одночасно, заподіявши смерть потерпілому, та спільно покинули будинок. Верховний Суд зауважує, що за обставин, коли обвинувачені виконували спільні дії, направлені на позбавлення життя потерпілого, виконували ці дії одночасно, не потребує розмежування – хто, скільки і в які частини тіла потерпілому наносив удари.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 18.06.2026 у справа № 205/11250/21 (провадження № 51-3127км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/137499168
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.