Призупинення дії трудового договору є правомірним, якщо через збройну агресію роботодавець об’єктивно не може забезпечити працівника роботою, а працівник – виконувати її. Для освітніх закладів у зоні бойових дій (зокрема, Донецької області) неможливість надання роботи підтверджується сукупністю факторів: проведенням обов’язкової евакуації населення, відсутністю в приміщенні закладу облаштованих укриттів та об’єктивною складністю організації якісного дистанційного навчання за мистецьким профілем.
Позивач звернулася до суду з позовом до КЗ «Олександрівська мистецька школа» Олександрівської селищної ради Донецької області про визнання протиправним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та зобов’язання нарахування і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що вона працювала у комунальному закладі викладачем спеціального фортепіано. У серпні 2022 року відповідач видав наказ про призупинення дії трудового договору з нею. Рішення було обґрунтоване запровадженням воєнного стану, розпорядженням Кабінету Міністрів України про обов’язкову евакуацію населення Донецької області, відсутністю у школі найпростіших укриттів (що підтверджено відповідним актом) та значним скороченням видатків бюджету громади.
Позивач вважала призупинення незаконним, стверджуючи, що школа не пошкоджена, а вона має можливість виконувати роботу дистанційно, як це вже відбувалося на початку повномасштабного вторгнення.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову, мотивуючи своє рішення тим, що з метою збереження життя і здоров`я учнів та педагогів, беручи до уваги відсутність можливості в подальшому здійснювати роботу із навчанням здобувачів позашкільної освіти у дистанційному режимі, відповідач мав законні підстави для призупинення дії трудового договору.
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанції з огляду на таке.
Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором (ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Наказом відповідача було визнано неможливим організувати повноцінний навчальний процес у дистанційному режимі з урахуванням специфіки мистецької освіти та відсутності доступу до початкової мистецької освіти в умовах евакуації. Позивач цей наказ не оскаржувала.
Відсутність укриття в приміщенні закладу унеможливлює створення безпечних умов праці для педагогів та учнів, що є додатковим підтвердженням неможливості надання роботи в натурі.
Роботодавець довів наявність об’єктивних причин (евакуація, відсутність безпечних умов, фінансові обмеження), які у своїй сукупності роблять надання роботи неможливим.
Верховний Суд підкреслив, що на час призупинення за працівником зберігається робоче місце, а відшкодування виплат покладається на державу-агресора.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 933/411/22 (провадження № 61-13296св23) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/118485800
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.