У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар “Сучасні виклики в діяльності адвоката при виконанні доручень клієнтів у спадкових правовідносинах”, спікером якого став Олексій Мотилюк, адвокат, член ради Комітету НААУ з цивільного права та процесу.
Лектор розглянув базові дефініції щодо спадкування. Він нагадав, що спадкування це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ), а відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1220 ЦКУ) відбувається або внаслідок смерті особи або внаслідок оголошення особи померлою.
Олексій Мотилюк підкреслив, що на сьогодні ці моменти є актуальними як ніколи.
Він звернув увагу на те, що найбільш простим і швидким є адміністративний порядок реєстрації смерті фізичної особи, коли на підставі лікарського свідоцтва про смерть або фельдшерської довідки про смерть відбувається реєстрація факту смерті органами ДРАЦС, складається актовий запис і зацікавленій особі видається свідоцтво про смерть.
Оголошення фізичної особи померлою відбувається в судовому порядку на підставі ст.46 ЦК України, що потребує значно більше часу.
Визнання фізичної особи померлою відбувається в порядку окремого провадження відповідно до ст. 293 розділу ІV Цивільного процесуального кодексу України.
Доповідач також звернув увагу на статтю 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” від 1 липня 2010 року №2398-VI, яка встановлює, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
- 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
- 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Саме на можливість звернення до суду для встановлення факту смерті і звернув увагу доповідач, як на більш доцільний спосіб, ніж оголошення фізичної особи померлою.
Доповідач рекомендував відвідувачам вебінару ознайомитися з рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпро по справі 201/2550/22 від 3 травня 2023 року про встановлення факту смерті: https://shorturl.at/zBI26
Розглядаючи труднощі при реєстрації смерті, з якими можуть зіткнутися клієнти адвоката, Олексій Мотилюк розглянув причини, що унеможливлюють отримання лікарського свідоцтва про смерть:
- відсутність фізичного доступу до медичних установ (окупована /деокупована територія, бойові дії, не діють медичні установи);
- відсутнє чи невпізнане тіло;
- логістичні труднощі (перебування зацікавлених осіб у іншому регіоні/за кордоном, порушення транспортного сполучення, небезпечність поїздки)
Лектор висвітлив шляхи подолання існуючих перешкод, а також радив ознайомитися з Постановою Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”: https://shorturl.at/xJU37
Окрему увагу під час вебінару було приділено питанню місця відкриття спадщини та новій редакції статті 1221 ЦКУ ч. 1 якої встановлює, що місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів.
Нова редакція цієї статті була запроваджена Законом України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” від 23 лютого 2023 року №2923-ІХ (набрав чинності 22 травня 2023 року). Тобто, якщо спадщина відкрилася після 22 травня 2023 року – застосовуємо норму в цієї редакції, – зазначив доповідач.
Олексій Мотилюк докладно розглянув всі етапи роботи при наданні допомоги клієнту у спадкових справах, з поміж яких:
- перевірка дотримання строків,
- збір інформації,
- аналіз інформації та документів, прогнозування.
Він також рекомендував відвідувачам вебінару ознайомитися з Постановою ВСУ від 25 січня 2023 року №676/47/21 в частині, що стосується застосування статті 1270 ЦКУ: https://shorturl.at/cqtCM
Доповідач звернув увагу на можливості отримання інформації з реєстрів (спадковий, речових прав, боржників, АСВП), наголосив на важливості перевірки, оскільки документи, що надаються клієнтом, не завжди відображають реальний стан справ. Учасники вебінару отримали докладну інформацію стосовно екстериторіальності заведення спадкової справи і як нею скористатись, а також дізнались про особливості опрацювання стратегії з клієнтом.
Особливу увагу приділено також питанню оформлення повноважень адвоката, якщо планується його участь в нотаріальному процесі при оформленні/ реалізації спадкових прав клієнта. Було наголошено на необхідності оформлення саме довіреності, оскільки законодавство про нотаріат не передбачена можливість такої участі на підставі договору адвоката з клієнтом.
Зупинився лектор і на “несподіванках”, з якими можуть зіткнутися клієнти адвоката при оформленні спадкових справ, а саме:
- “невідомі” заповіти;
- поява невідомих спадкоємців;
- наявність спадкоємців з особливим статусом (неповнолітні та малолітні; претенденти на обов’язкову частку в спадщині; насцітуруси);
- наявність обтяжень;
- спірний статус майна; комморієнти;
- особи, які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем.
Викликами, пов’язаними з війною, стали також ситуації, пов’язані із:
- втратою/відсутністю документів клієнта (особистих, підтверджуючих родинні стосунки, правовстановлюючих);
- відсутність доступу та втрата архівів (спадкових справ, заповітів, правовстановлюючих документів);
- незареєстровані права на нерухоме майно (взагалі, тільки БТІ) тощо.
Доповідач зазначив, що в кожному конкретному випадку розробляється окрема стратегія, єдиного алгоритму немає, але частіше це буде судовий процес.