Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполя кримінальне провадження за №12019050770002384 від 16.09.2019р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Володарське (Нікольське), Володарського (Нікольський) району Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який проходить військову службу за контрактом, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
20.03.2012 року Володарським районним судом Донецької області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70, ч.1 ст.304, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до обвинувального акту співробітниками Управління патрульної поліції в Донецькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які відповідно до ч.3 ст. 18 Кримінального кодексу України, підпункту «з», пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», є особами, які уповноважені на виконання функцій держави та згідно ст. 17 Закону України Про Національну поліцію, склали Присягу поліцейського, проходять службу на відповідних посадах в поліції і яким присвоєно спеціальне звання поліції, мають службове посвідчення та спеціальний жетон, при виконанні своїх службових обов`язків 15.09.2019 приблизно о 22 годині 55 хвилин перебуваючи біля будинку 29 по вул. Купріна в Центральному районі м.Маріуполя у зв`язку із порушенням пункту 19.1. Правил дорожнього руху України, а саме порушення вимог користування зовнішніми світловими приладами у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, був зупинений автомобіль марки «Mazda Premacy» з державним номером НОМЕР_1 , синього кольору, за кермом якого перебував гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після зупинки транспортного засобу співробітниками патрульної поліції ОСОБА_1 було повідомлено підстави зупинки та роз`яснено, що відносно нього буде складено постанову про вчинення адміністративного правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП. Після чого, ОСОБА_1 було запропоновано пройти до службового автомобілю для складення постанови, де співробітник патрульної поліції ОСОБА_3 заздалегідь встановив на стойку службового автомобіля боді-камеру АН01097.
Перебуваючи в службовому автомобілі ОСОБА_1 розуміючи, що співробітник Управління патрульної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 є особою, яка уповноважена на виконання функцій держави, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, став неодноразово пропонувати службовій особі, поліцейському ОСОБА_3 , неправомірну вигоду за не притягнення до адміністративної відповідальності у розмірі 100 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного банку України становить 2483,12 гривень.
Так, ОСОБА_1 обвинувачується в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі неправомірної вигоди, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Заперечуючи свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що, керуючи автомобілем, рухався по вул. Купріна, м. Маріуполь, 15.09.2019 та приблизно о 22:43 був зупинений патрульними поліцейськими у зв`язку із з тим, що було вимкнуту ближнє світло фар. Патрульний поліцейський ОСОБА_2 почав перевіряти документи на автомобіль та наявність водійського посвідчення. Обвинувачений зазначив, що представити водійське посвідчення не зміг, оскільки ще його не отримав. Під час перевірки реєстраційних відомостей поліцейськими, пасажирка автомобілю ОСОБА_4 намагалася домовитися з патрульними поліцейським, щоб їх відпустили. Обвинувачений в цей час спостерігав за поліцейськими та палив. Потім він також підійшов до ОСОБА_5 , який оформлював матеріали адміністративної справи та попросив вирішити справи мирним шляхом, можливо обмежитись усним зауваженням, гроші за це не пропонував. Після закінчення перевірки документів, ОСОБА_5 , порадившись з ОСОБА_2 , запропонував обвинуваченому сісти до патрульного автомобіля для завершення складання матеріалів адміністративної справи. В салоні автомобіля, ОСОБА_5 , після жесту пальців під кермом як натяк на гроші, сказав йому показати гроші та обвинувачений дістав з сумки та показав йому сувенірну купюру номіналом сто доларів США, яку потім поклав до своєї сумки. Гроші поліцейському не пропонував та не надавав. Після чого, патрульними поліцейськими була викликана слідча оперативна група.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що приблизно 15.09.2019 у нічний час восени вона їхала у власному автомобілі під керуванням ОСОБА_1 . Приблизно о 23:00 їх зупинили патрульні поліцейські. ОСОБА_1 вийшов до патрульного поліцейського для з`ясування обставин зупинки, розмовляв з поліцейським, який тричі його відводив у сторону, та вони щось обговорювали протягом тривалого часу. Потім вона вийшла до патрульних поліцейських з проханням їх відпустити, проте ніяких грошей не пропонувала. Потім ОСОБА_1 разом з поліцейським сіли у службовий автомобіль поліцейських, та через кілька хвилин вона дізналася від нього про виклик слідчо-оперативного підрозділу. Додатково суду повідомила, що ні вона, ні ОСОБА_1 не пропонували будь-які гроші патрульним поліцейським.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що приблизно о 22:40, 15.09.2019 під час патрулювання на вул. Купріна, у Центральному районі м. Маріуполя був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який рухався із вимкненим ближнім світлом фар у темний час доби. Після того, як було з`ясовано відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія, до нього неодноразово підходила пасажирка автомобіля, яка пропонувала домовитись та відпустити їх, проте він неодноразово повідомляв про протиправність її дій. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 запропонував йому сісти до службового автомобіля. Свідок ОСОБА_3 пояснив, що розмова з водієм не повністю зафіксована на боді камеру. Після цього свідок ОСОБА_3 запропонував водію ОСОБА_1 сісти в патрульний автомобіль. Сівши разом із ОСОБА_1 у службовий автомобіль, ОСОБА_3 , увімкнув відеокамеру в салоні та запропонував показати гроші, що ОСОБА_1 і зробив, показавши йому купюру номіналом 100 доларів США та поклав її назад до своєї сумки. Після чого, ОСОБА_3 повідомив, що ця пропозиція неправомірної вигоди зафіксована на камеру та попередив про виклик слідчо-оперативної групи. В той же час, свідок ОСОБА_3 , не зміг пояснити, чому протягом тривалого часу він не розглянув та не оформив матеріали про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 . Зазначив, що перевірку номерів агрегатів автомобіля не здійснював, а оформлював виключно матеріали адміністративної справи.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 15.09.2019, перебуваючи у відрядженні у м. Маріуполя та здійснюючи патрулювання разом із напарником ОСОБА_3 по вул. Купріна, м. Маріуполя приблизно о 22:40, зупинили автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 у зв`язку із не увімкненням ближнього світла фар та попросили надати посвідчення водія, страховий поліс та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та сказав, що у нього відсутнє посвідчення водія та перед розглядом справи про адміністративне правопорушення запропонував домовитись, але був попереджений про відео фіксацію та протиправність подібних пропозицій. Складання матеріалів про адміністративне правопорушення зайняло кілька годин, оскільки був проведений огляд автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 та встановлено невідповідність державного номеру з даними, зазначеними в реєстраційних документах. Після цього з автомобіля вийшла ОСОБА_4 -власниця автомобіля та запропонувала вирішити все на місці, але гроші не пропонувала. Свідок пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 сіли до службового автомобіля, проте про подальші обставини йому нічого не відомо. Зі слів ОСОБА_3 йому стало відомо, що водій запропонував йому неправомірну вигоду, проте сам факт пропозиції грошей в якості неправомірної вигоди ОСОБА_1 він не бачив. Потім була викликана слідчо-оперативна група для оформлення факту пропозиції неправомірної вигоди службовій особі. Також, свідок пояснив, що за викривання пропозиції неправомірної вигоди патрульні поліцейські отримають премію, яку він отримав у жовтні 2019 року.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив, що патрульні поліцейські, які зафіксували пропозицію та відмову від отримання неправомірної вигоди з боку водія транспортного засобу, отримають за це премії.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_7 суду пояснив, що перебував на посаді командира рота під час здійснення патрулювання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та за останніми був закріплений певний сектор зони реагування. Патрульним поліцейським надають боді-камери, які мають бути увімкнені під час спілкування з громадянами, контроль за переміщенням наряду патрульної поліції здійснює за допомогою планшетного пристрою,який підключенийдо інформаційно-телекомунікаційноїсистеми.Підтведив,що завідмову відотримання неправомірної винагородита фіксаціюцього фактупатрульні поліцейськіотримують премію. Проправомірність залишеннязакріпленого запатрульними поліцейськимисектору реагування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 15.09.2019о 22:50-свідок незміг надатипояснення.
Суд у відповідності до норм кримінального процесуального закону повно, об`єктивно дослідив надані докази стороною обвинувачення та докази, надані іншими учасниками судового провадження, на підставі яких дійшов наступних висновків.
Судом досліджений протокол огляду місця події від 15.09.2019та встановлено, що слідчим була оглянута територія біля службового автомобіля патрульних поліцейських та купюра номіналом 100 доларів США.
В судовому засіданні були оглянуті двд диски від 27.09.2019, з яких вбачається проведення відео фіксацію за допомогою боді-камер патрульних поліцейських розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час складання матеріалів адміністративного правопорушення та подій у патрульному автомобілі.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення серія НК №640610 від 15.09.2019 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до витягу з ЄРДР кримінальне провадження за № 12019050770002386 від 16.09.2019 щодо перевірки документів інспектором Управління патрульної поліції в Донецькій області свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який належить ОСОБА_4 , який має ознаки підробки, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно з листом Управління патрульної поліції в Донецькій області від 05.02.2021 за № 1134/НІ/37/01-202, та наказу про затвердження зон оперативного реагування територіальних підрозділів Департаменту патрульної поліції за № 691 від 17.04.2019 з додатком, які були досліджені в судовому засіданні, місце скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_8 , зазначене у постанові серія НК № 640610, яке співпадає з фактичним місцем виявлення правопорушення, не входить до меж зон оперативного реагування наряду поліції у складі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що патрульні поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за межами зони реагування, яка була за ними закріплена.
Згідно з листом Управління патрульної поліції в Донецькій області від 11.02.2021 за №1434/НІ/37/01-2021 та списку працівників Департаменту патрульної поліції та його територіальних підрозділів для встановлення премії понад затверджені граничні розміри грошового забезпечення на посаді за жовтень 2019 року, довідки за фактом пропонування неправомірної вигоди співробітникам патрульної поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що мало місце 15.09.2019 у м. Маріуполі, розрахункових листів за жовтень ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які досліджені в судовому засіданні, патрульні поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали премії за жовтень 2019 рік у розмірі 1000,00 грн. кожний.
Суд зазначає, що фактично за виявлення пропозиції неправомірної вигоди водієм ОСОБА_1 , патрульні поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали премії.
Таким чином, суд дослідив всі докази по кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_1 , всі фактичні обставини справи, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 369 КК України, стороною обвинувачення не доведена з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 369 КК України зазначається про пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Суб`єктивна сторона злочину характеризуєтьсялише прямим умислом, тобто особа повинна усвідомлювати, що вона пропонує неправомірну вигоду службовій особі.
З урахуванням обставини справи, ОСОБА_1 повинен був усвідомлювати, що пропонує конкретну неправомірну вигоду службовій особі. Проте в судовому засіданні допитані свідки жодним чином не підтвердили, в чому полягала пропозиція ОСОБА_1 у неправомірній вигоді службовій особі, тобто патрульному поліцейському.
Стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведений умисел обвинуваченого ОСОБА_1 щодо пропозиції неправомірної вигоди службовій особі.
В судовому засіданні був досліджений протокол огляду ДВД диску від 27.09.2019 та продемонстровані відеозаписи боді-камер щодо розмов ОСОБА_1 з свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час складання матеріалів адміністративного правопорушення та подій у патрульному автомобілі. Зазначені дані протоколу огляду суд ставить під сумнів виходячи з того, що відео файли не містять безперервної зйомки подій та мають ознаки нарізки відео, що також підтверджується свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час допиту у суді. Крім того, суд встановив, що записані відео фрагменти не відображають реальної картини подій, оскільки фіксують поведінку обвинуваченого, свідків неповно, без деталізації подій та обставин, які передували виклику оперативно-слідчої групи. Суд зазначає, що сторона обвинувачення вважала недоцільним проведення експертизи з метою встановлення цілісності відеозапису та відсутності відео монтажу.
Враховуючи зазначене, суд відкидає протокол огляду та відеозаписи з боді-камер поліцейських як доказ обвинувачення, оскільки останній не у повній мірі підтверджує існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також його достовірність.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.09.2019. оглянута територія біля службового автомобіля патрульних поліцейських. Зазначений протокол огляду суд відкидає як доказ обвинувачення, оскільки він ніяким чином не доводить факт вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, оскільки зазначені в ньому пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суд не приймає за допустимі докази, виходячи з того, що стаття 96 КПК України передбачає обґрунтування судом своїх висновків лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Крім того, був проведений огляд купюри номіналом 100 доларів США за допомогою відеокамери, проте кошти не вилучені та не визнані речовим доказом, що позбавляє можливості пересвідчитись у їх справжності, встановити послідовний зв`язок із інкримінованим правопорушенням.
Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до п. 13 розділу ХІІІ «Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 № 111, чинної станом на 15.09.2019, визначено, що під час чергування поліцейські, які залучені до несення служби в ГРПП, повинні перебувати на дільниці, визначеній для несення служби (зона оперативного реагування наряду поліції). У виняткових випадках, за вказівками оперативного чергового чи відповідального по ТВП (начальника СРПП), про що ними інформується диспетчер, ГРПП здійснюють реагування на правопорушення або події, які вчинені на іншій дільниці. Залишати зону реагування нарядам поліції без дозволу диспетчера та оперативного чергового забороняється.
Так, патрульні поліцейські у судовому засіданні не надали переконливих пояснень про причини їх залишення сектору реагування, та ці обставини підтверджуються листом Управління патрульної поліції в Донецькій області від 05.02.2021 за № 1134/НІ/37/01-202, де зазначено, що місце скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_8 , зазначене у постанові серія НК № 640610, яке співпадає с фактичним місцем виявлення правопорушення, не входить до меж зон оперативного реагування наряду поліції у складі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобіганні корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів:1) відмовитися від пропозиції;2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
Суд зазначає про те, що 15.09.2019 приблизно о 22:50, як слідує із показань свідка ОСОБА_3 , він для фіксації факту пропозиції неправомірної вигоди водієм ОСОБА_1 , як того вимагає ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобіганні корупції», не залучив свідків, у тому числі співробітника, а навпаки, підійшов до напарника та, пошептавшись з ним, розпорядився сісти ОСОБА_1 у патрульний автомобіль, та, знаходячись у службовому автомобілі разом з ОСОБА_1 , сказав йому дістати з сумки гроші та показати їх на відеокамеру, та ОСОБА_1 , виконуючи розпорядження, дістав з сумки гроші та показав їх на камеру. Після цього, поліцейським була викликана слідчо-оперативна група.
Суд дійшов висновку, що патрульний поліцейський діяв всупереч зазначеному закону, не висловив однозначно відмову від пропозиції неправомірної вигоди, проте створював умови та провокував водія на неправомірні дії, протягом тривалого часу розглядав справу про адміністративне правопорушення, оскільки водій ОСОБА_1 був зупинений патрульними поліцейськими о 22:43, 15.09.2019, проте адміністративні матеріали були оформлені та винесена постанова після закінчення роботи слідчо-оперативної групи, тобто о 00:11, 16.09.2019, і це підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Крім того, відповідно до отриманої інформації з Управління патрульної поліції в Донецькій області та показів свідка ОСОБА_2 , патрульні поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за фіксацію факту відмови від неправомірної вигоди з боку водія ОСОБА_1 отримали службове заохочення у виді 1000,00 грн.
Суд вважає, що зазначене впливало на зацікавленість патрульних поліцейських у фіксації неправомірної поведінки обвинуваченого під час оформлення матеріалів адміністративного правопорушення.
Доводи прокурора відносно того, що патрульні поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали премії у розмірі 1000 грн. кожний як не за повідомлення відмови від неправомірної вигоди суд не приймає до уваги, оскільки хоча призначення премій не зазначено у розрахункових документах, проте свідчення свідків ОСОБА_7 ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та відомості довідки за фактом пропонування неправомірної вигоди співробітникам патрульної поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що мало місце 15.09.2019 у м. Маріуполі, та листа керівника Управління патрульної поліції в Донецькій області від 11.02.2021 за №1434/НІ/37/01-2021 підтверджують нарахування премій патрульним поліцейським з урахуванням обставин кримінальної справи відносно ОСОБА_1 .
Посилання прокурора щодо неповноти судового розгляду у зв`язку із не проведенням допиту свідків обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які брали участь в якості понятих під час огляду місця події, суд не приймає та зазначає, що свідки неодноразово викликалися до суду повісткою про виклик, яка надсилалася поштою за їх адресою, зазначеною у додатках до обвинувального акту, по телефону, крім того до свідків застосовувався процесуальних засіб примусу у виді приводу.
Суд неодноразово роз`яснював прокурору про те, що забезпечення явки свідків в судове засідання покладено на сторону обвинувачення відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України, що також підтверджується правовою позицією Верховного Суду, висловленої в судовому рішенні від 11 серпня 2020 року у справі №288/113/15-к.
Доводи прокурора про неповноту судового розгляду у зв`язку із відмовою у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: витягу з ЄРДР за №12019050770002386 від 16.09.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, який в подальшому прокурором був доданий до матеріалів кримінального провадження, суд розцінює як незгоду з прийнятим процесуальним рішенням та не враховує.
Таким чином, суд, дослідивши докази в судовому засіданні, дійшов висновку, що відносно водія ОСОБА_1 мало місце підбурювання у наданні неправомірної вигоди, тобто патрульні поліцейські здійснили зупинку за межами сектору реагування, тривалий час вели розмови з водієм, не виконували покладені на них службові обов`язки та в подальшому отримали грошові премії за викривання пропозиції неправомірної вигоди, тобто створювали умови для пропозиції неправомірної вигоди з боку обвинуваченого ОСОБА_1 .
Для спростування доводів щодо підбурювання до вчинення злочину стороною обвинувачення не надано жодного доказу.
З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину, проходить військову службу законтрактом, раніше судимий, не знаходиться на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.1 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, щовчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
Відповідно до ч.1 ст.6 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” 1950 року – кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не зібрано та в судовому засіданні не надано достатніх доказів на доведення того, що ОСОБА_1 вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 369 КК України, тому він підлягає виправданню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПКУкраїни
Відповідно до ст. 100 КПК України суд вважає, що речові докази: ДВД диск з відеозаписом огляду місця події, відео диск з відеозаписом з боді-реєстраторів слід зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Речові докази: ДВД диск з відеозаписом огляду місця події, відео диск з відеозаписом з боді-реєстраторів – зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.