Суддя Василенко здійснив 25 подорожей у Крим з початку його окупації росією та має незадекларовані апартаменти на березі Чорного моря у Севастополі

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослав Василенко здійснив 25 подорожей у Крим з початку його окупації Росією та має незадекларовані апартаменти на березі Чорного моря у Севастополі, записані на дружину, якими вона володіє з 2020 року за паспортом громадянки Російської Федерації.

При цьому у своїй декларації суддя не вказує ані кримське майно дружини, ані її російське громадянство. Окрім того, родина судді має нерухомість у Москві, яка також не відображена у майновій декларації Василенка.

Про це повідомляють журналісти «Схем».

«Що не так з поїздками в Крим, окупований Росією? По-перше, від моменту в’їзду на півострів людина підкоряється вже російським законам, показує документи прикордонникам-окупантам, розраховується окупаційною валютою – російським рублем, та навіть сплачує податки в бюджет-країни агресора, щоразу щось купуючи. По-друге, виникає питання, чому представник української влади не боїться бути там затриманим?», – йдеться в розслідуванні «Схем».

Громадська рада доброчесності неодноразово ухвалювала висновки про невідповідність критеріям доброчесності щодо суддів, які їздили в окупований Крим.

«Це суддя, він має владу ухвалювати рішення іменем України. А в такий спосіб він фактично визнає юрисдикцію Росії в Криму. До того ж, коли український суддя безперешкодно їздить в окупований Крим, то виникають великі питання, а чи не отримує такий суддя гарантій безпеки там? І у нас як у громадян України немає жодної впевненості в тому, що там суддю не змусили співпрацювати з окупаційною владою», – каже експертка Центру протидії корупції, координаторка Громадської ради доброчесності у 2016-2018 роках Галина Чижик.

«Схеми» також виявили, що суддя Василенко не декларує нерухомість родини у Криму та в РФ.

Завдяки фотографіям судді з Криму у соцмережах журналісти вирахували точне місце розташування та номер апартаментів, в яких там зупинявся суддя Василенко. «Схеми» з’ясували, що вони належать дружині судді Олені Василенко та оформлені на неї як на громадянку Російської Федерації.

Нерухомість розташована в елітному житловому комплексі «Аквамарин» на березі Чорного моря у Севастополі.

Усього Олена Василенко має у власності дві квартири в ЖК «Аквамарин» з видом на море загальною площею 115 квадратних метрів. Про це свідчать записи в офіційному російському реєстрі переходу прав власності на нерухоме майно, який отримали журналісти «Схем».

«Схеми» вирушили на одне з судових засідань судді Василенка, але він відмовився відповідати на запитання журналістів про незадекларовану нерухомість у Криму та Москві, про регулярні відвідини окупованого Криму та російське громадянство дружини, не відображене у декларації. Ці ж запитання журналісти виклали і в письмовому запиті на адресу судді та оприлюднять відповідь, щойно вона надійде.

Суддя Ярослав Василенко навчався в Червонопрапорному військовому інституті Міністерства оборони СРСР у Москві. Після випуску у 1991 році працював у військових судах в Україні, а у 2008 році обійняв посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду, згодом, у 2018 році, став суддею Шостого апеляційного адміністративного суду, де працює і досі.

У січні 2014 році в розпал подій Майдану Василенко, який на той момент обіймав посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду, розглядав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду Києва про заборону на проведення масових зібрань на Майдані. Тоді колегія суддів апеляційної інстанції погодилася із висновками ОАСК, що «дії учасників акцій протесту перешкоджають нормальній роботі органів державної влади, які розташовані в епіцентрі чи поблизу місць проведення акцій» і підтвердила заборону проведення будь-яких масових акцій на Майдані у період з 7 грудня 2013 по 7 січня 2014 року.

У 2016 році Вища рада юстиції, очолювана однокурсником Василенка Ігорем Бенедисюком, провела перевірку дій судді Василенка. Аналізуючи рішення колегії апеляційної інстанції, у Вищій раді юстиції визнали, що «заборона на проведення мирних зібрань на відповідній території протягом тривалого часу є найсуворішим та не співмірним способом обмеження. Таким чином…суддями були допущені порушення норм права при розгляді адміністративної справи». Водночас там відмовилися відкривати дисциплінарне провадження за вказаними фактами.