Суддя Великої палати Верховного Суду Микола Мазур в інтерв’ю виданню MIPL висловився про перспективи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України — інституції, яка розглядатиме відповідальність вищого політичного й військового керівництва російської федерації за розв’язання війни проти України. Це вже третій матеріал, підготовлений на основі цього інтерв’ю: попередні два стосувалися ризику масового перегляду вироків in absentia у справах про воєнні злочини та застосування доктрини «намібійських винятків» до доказів з окупованих територій.
Юрисдикційна унікальність трибуналу за оцінкою Мазура
Мазур звернув увагу на принципову відмінність Спеціального трибуналу від усіх наявних міжнародних судових механізмів: це перший суд, який застосовуватиме на практиці норми про злочин агресії, визначення якого запозичене з Римського статуту Міжнародного кримінального суду, — сам МКС досі не мав змоги застосувати ці норми через обмеження власної юрисдикції. За словами судді, трибунал здатний «формувати певну практику, яку потім застосовуватиме Міжнародний кримінальний суд», тобто відіграти піонерську роль у розвитку міжнародного кримінального права щодо злочину агресії.
Ця оцінка узгоджується з офіційно роз’ясненою підставою існування трибуналу як окремої від МКС інституції: МКС має юрисдикцію щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, вчинених в Україні, але не може розглядати сам злочин агресії стосовно недержави-учасниці Римського статуту (якою є російська федерація) за відсутності відповідного звернення Ради Безпеки ООН, заблокованого правом вето самої рф. Спеціальний трибунал створено для заповнення саме цієї юрисдикційної прогалини на підставі двосторонньої угоди між Президентом України та Генеральним секретарем Ради Європи від 25.06.2025 (додаток до якої — Статут трибуналу) і Розширеної часткової угоди від 15.05.2026, приєднатися до якої погодилися 36 держав та Європейський Союз.
Хто підпадає під юрисдикцію: лідери, а не виконавці
Мазур окремо наголосив на межах персональної юрисдикції трибуналу: інституція має розрізняти «лідерський» злочин і дії рядових виконавців, зосереджуючись на тих, хто ухвалював рішення про розв’язання війни, а не на військовослужбовцях чи молодших командирах, які виконували накази. Це прямо відповідає офіційному визначенню кола осіб, які можуть підлягати юрисдикції трибуналу, — «старші політичні та військові лідери, відповідальні за планування, підготовку, ініціювання або виконання злочину агресії проти України».
Проблема імунітетів: незалежний контекст
Саме інтерв’ю Мазура не торкається питання функціональних імунітетів вищих посадових осіб, однак це — одна з ключових практичних перешкод для роботи трибуналу, задокументована в офіційних роз’ясненнях Ради Європи: за нормами звичаєвого міжнародного права функціональний імунітет чинного глави держави, глави уряду та міністра закордонних справ («трійки») зберігається, доки ці особи залишаються на посаді, а тому реальне судове переслідування таких осіб можливе лише після втрати ними цього статусу або відмови від імунітету; водночас сторони угоди прямо визнають, що «особистий імунітет не є carte blanche для безкарності», а розслідування й підготовка обвинувачення можуть проводитися паралельно з чинністю імунітету.
Критерій успіху трибуналу за Мазуром
Оцінюючи потенційний результат роботи трибуналу, суддя сформулював прагматичний критерій: «Якщо хоча б один із них реально сяде — буде плюс. А якщо сядуть усі — буде успіх». Тобто, на його думку, навіть часткове притягнення до відповідальності вищого керівництва рф він розглядає як значущий результат, не ставлячи знак рівності між «успіхом» і обов’язковим засудженням усіх причетних.
Історична паралель: не другий Нюрнберг, але власна віха
Мазур прямо застеріг від завищених очікувань щодо повторення Нюрнберга: «Нюрнберг ніхто не повторить, тому що це був перший процес, що заклав початок міжнародного кримінального права». Водночас він висловив переконання, що Спеціальний трибунал «цілком може стати важливою віхою в історії становлення міжнародного кримінального права» — тобто оцінює його не як відтворення нюрнберзької моделі, а як самостійний етап розвитку цієї галузі права.
Поточний інституційний статус трибуналу
Станом на середину 2026 року трибунал перебуває на стадії інституційного становлення, а не повноцінної роботи. За станом на 15.05.2026 підписано установчі документи (угода та Статут), однак повноцінна операційна фаза (Фаза 2) на той момент ще залежала від набрання чинності угодою про розміщення (Host State Agreement) і фінансування. 5 липня 2026 року уряд Нідерландів погодився розмістити на своїй території в Гаазі не лише підготовчі етапи (Advance Team, Skeleton Tribunal), а й повноцінну операційну фазу роботи трибуналу; точна дата підписання угоди про розміщення та дата повноцінного запуску юрисдикції трибуналу в доступних джерелах не названі й потребують подальшого відстеження.
Читайте також
- «Суддя ВП ВС Мазур попередив про ризик масового перегляду вироків in absentia у справах про воєнні злочини».
- «Мазур про “намібійські винятки”: докази з окупованих територій».
Читайте також на ADVOKAT POST
- Багато що залежить від того, які країни підтримають ініціативу і візьмуть зобов’язання щодо виконання рішень трибуналу — адвокат Яковлєв — коментар адвоката щодо ключового практичного ризику функціонування трибуналу — залежності від готовності держав виконувати його рішення.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.