На цьому Павло Греківський, член Вищої ради правосуддя наголосив у інтерв’ю газеті «Юридична практика».
На його думку, час нарешті, проявити належну повагу до суддів як до носіїв влади, згадавши про рівність всіх її гілок. «Треба поважати судову владу, а не робити її об’єктом реформ і винуватицею всіх неприємностей. Для політика поважати суди – це те ж, що поважати себе. Адже і народні депутати, і судді, і члени уряду, і Президент України – носії єдиної державної влади, делегованої їм усім народом», – зауважив Павло Гречківський.
Говорячи про безкінечне реформування судової влади, він зазначив, що при всій масштабності змін і амбітності планів жодна з реформ не була ні повноцінною, ні остаточною, ні (що засмучує найбільше) ефективною. «У 2010 році була знівельована роль Верховного Суду України шляхом створення автономних вертикалей. В 2016 році вони були знову об’єднані в формі Верховного Суду. У підсумку ми отримали ще більше проблем, ніж вирішили. При цьому в обох випадках мета була переглянути кадровий склад вищих судів, встановити контроль над вищим органом у системі правосуддя. У той же час всі забувають, що кожен суддя автономний, кожен – носій судової влади. А впливати на кожного суддю просто неможливо», – переконаний член ВРП.
На його думку, зараз існує об’єктивна необхідність у виправленні помилок попередніх реформ, а не в нових реформаторських ініціативах. «Треба відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вирішити питання щодо кандидатів на суддівські посади з відборів різних років та суддів, чиє кваліфікаційне оцінювання не завершено, а також щодо суддів з ліквідованих судів. Виправити ситуацію з наявністю двох верховних судів, завершити ліквідацію вищих спеціалізованих судів, припинити постійні спроби скоротити рівень суддівської винагороди, захистивши її гарантіями в законі», – сказав він.
З словами Павла Гречківського, напрацювання таких змін не потребує нової концепції судової реформи. Деякі гострі проблеми, на його переконання, може вирішити законопроект, яким передбачене відновлення роботи ВККСУ, для врегулювання інших питань необхідні деякі точкові законодавчі зміни. Однак незмінним має залишатися основний принцип: незалежність судової влади.
«Після цього було б добре ввести мораторій на судову реформу років на 20, а на точкові поправки до законодавства щодо правосуддя – хоча б на три роки. Тоді ми могли би виявити всі проблемні питання, вивчити причини їх виникнення та системно підійти до вирішення реальних, а не уявних проблем у судовій владі», – зазначив член ВРП.
Саме від судової влади залежить успіх будь-якої реформи в країні, підкреслив Павло Гречківський. «Суди можуть, більш того – повинні захищати права людини як вищий ідеал, незалежно від того, хто допускає їх порушення. Навіть якщо порушення стало наслідком прийняття якогось закону. Навіть якщо воно викликано політикою уряду з економії бюджетних коштів. Звичайно ж, це непросто прийняти, і спроби політиків поширити вплив і на судову владу не припиняються», – підсумував він.