У кримінальному праві «офіційний документ» — ширше поняття, ніж у процесуальному. Заява про злочин може бути підробленою у розумінні ст. 358 КК

Обставини справи

органом досудового розслідування особа обвинувачувалась у тому, що направила до Генеральної прокуратури України та до НАБУ, як до органу досудового розслідування (до кожного окремо), завідомо підроблені документи з неправдивими відомостями, а саме листи громадської організації «Депутатський контроль», та вчинила завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали особу невинуватою за ч. 2 ст. 383, частинами 1, 2, 4 ст. 358 КК, та виправдали за відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень. У касаційній скарзі потерпілий зазначає, що заяви про вчинення кримінального правопорушення на бланку громадської організації «Депутатський контроль», який відповідає критеріям офіційного документа, містять інформацію, що підтверджує певні події та факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру.

Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтування позиції ККС

колегія суддів ККС вказала, що виправдовуючи особу за частинами 1, 2, 4 ст. 358 КК (хоча за обвинувальним актом особі інкримінувалися діяння, передбачені частинами 1, 3, 4 ст. 358 КК), суд першої інстанції, з яким у подальшому погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що інкриміновані підроблені та використані особою документи не спричинили та не могли спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення, зміни або припинення певних прав та/або обов’язків, що перешкоджає визнанню документів, підробку та використання яких інкримінується особі, офіційними документами та, в свою чергу, виключає можливість притягнення її до відповідальності за ст. 358 КК через відсутність складу кримінального правопорушення.

Разом з цим поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося те, що у примітці до ст. 358 КК визначено, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти не тільки документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, а й документи, які можуть бути використані як докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Колегія суддів ККС повністю поділяє сталу практику ВС, згідно з якою заява про вчинення злочину не є доказом у кримінальному провадженні, а виступає підставою для відповідного реагування органів досудового розслідування, внесення ними відомостей до ЄРДР за фактами, викладеними в такій заяві.

Проте застосування такої позиції доречно у тих провадженнях, де заява про вчинення кримінального правопорушення виступає не більше як процесуальною підставою для початку досудового розслідування.

Дане кримінальне провадження наочно демонструє, що заяви, подані від імені потерпілого, досліджувалися не у зв’язку з розпочатим досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, про які начебто повідомляв заявник, а як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, та як носій інформації, на якому зафіксовані відомості, які могли б свідчити про завідомо неправдиве повідомлення про кримінальне правопорушення (ст. 383 КК), тобто дослідженню піддавалися не тільки інформативне наповнення цих заяв, а й їх зовнішні ознаки та способи створення.

Також колегія суддів ККС зазначає, що зміст поняття цього різновиду офіційного документу є більш широким у кримінально-правовому розумінні, ніж у тлумаченні його поняття у кримінальній процесуальній діяльності, оскільки може охоплювати й інші сфери правозастосування.

Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 20.03.2026 у справі № 712/6191/18 (провадження № 51-3351км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/135156174

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.