Відбувся захід для адвокатів Запорізької області – Поділ майна подружжя в епоху цифрових активів. Криптовалюти, токени, NFT у сімейних спорах

Про поділ майна подружжя в епоху цифрових активів, криптовалюти, токени, NFT у сімейних спорахрозповіли Ігор Гордусь — адвокат АО «EvrikaLaw», член Комітету з питань інвестиційної діяльності та приватизації та Ярослава Анохіна — адвокат, член Комітету НААУ з питань сімейного права під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Запорізької області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектори докладно проаналізували разом з учасниками поділ майна подружжя в епоху цифрових активів, а саме:

  • 1. Вступ. Актуальність цифрових активів у поділі майна подружжя.
  • 2. Правовий режим майна подружжя та презумпція спільності (СК України).
  • 3. Шлюбний договір, договори про поділ майна та борги подружжя в контексті інвестицій і криптоактивів.
  • 4. Поняття віртуального активу та цифрової речі: Закон «Про віртуальні активи», ЦК України, MiCA.
  • 5. Класифікація криптоактивів: криптовалюти, токени, NFT, стейблкоїни та їх значення для поділу майна.
  • 6. Специфіка поділу майна подружжя з урахуванням криптоактивів: момент набуття, режим майна, оцінка вартості.
  • 7. Технічні основи: як працює блокчейн, гаманці, seed-фрази, біржі, DeFi (короткий технічний лікбез для юристів).
  • 8. Цифрові сліди та блокчейн-аналіз: як виявляти, відстежувати й доводити наявність криптоактивів у сімейних спорах.
  • 9. Приховування криптоактивів: типові схеми, технічні та процесуальні інструменти їх виявлення.
  • 10. Судова практика щодо поділу майна з криптоактивами: ключові кейси та тенденції.
  • 11. Практична стратегія адвоката: побудова доказової бази, залучення експертів, процесуальні інструменти, digital-compliance для подружжя.
  • 12. Висновки та відповіді на запитання: криптоактиви як виклик і можливість для сімейного права.
  • У рамках характеристики поділу майна подружжя в епоху цифрових активів акцентовано на наступному:

1. Вступ. Актуальність цифрових активів у поділі майна подружжя

Цифрові активи стають дедалі поширенішим об’єктом інвестування, а тому все частіше стають предметом сімейних спорів. Особливість таких активів полягає у тому, що вони існують у цифровому середовищі, можуть зберігатися на криптобіржах, програмних або апаратних гаманцях, а доступ до них контролюється через приватні ключі та seed-фрази. Це створює нові виклики для адвокатів і судів щодо встановлення факту існування активу, його належності конкретній особі, моменту набуття та способу поділу. У таких спорах необхідне поєднання сімейно-правових механізмів із технічними знаннями про блокчейн та цифрові активи.

2. Правовий режим майна подружжя та презумпція спільності (СК України)

Основою вирішення спорів щодо криптоактивів є класичні положення сімейного законодавства про спільну сумісну власність подружжя.

Ключовим принципом є презумпція спільності майна відповідно до статті 60 СК України. Якщо актив придбаний під час шлюбу, вважається, що він належить обом із подружжя. Водночас активи, набуті до шлюбу або за особисті кошти одного з подружжя, можуть визнаватися особистою приватною власністю.

Для криптоактивів особливе значення мають:

  • дата придбання активу;
  • джерело коштів для придбання;
  • спосіб набуття (купівля, майнінг, отримання як оплати за товари чи послуги);
  • доведення факту існування активу та його належності конкретній особі.

3. Шлюбний договір, договори про поділ майна та борги подружжя в контексті інвестицій і криптоактивів

Наголошується на важливості використання шлюбного договору як інструменту врегулювання питань щодо цифрових активів.

У шлюбному договорі доцільно передбачати:

  • перелік криптоактивів, які сторони визнають сімейними інвестиціями;
  • перелік гаманців і криптобірж, де можуть зберігатися активи;
  • порядок доступу до активів;
  • правила зберігання та зміни паролів і seed-фраз;
  • порядок поділу активів або виплати компенсації у разі розірвання шлюбу.

Такий підхід лектори визначають як «сімейний compliance», який дозволяє мінімізувати ризики майбутніх спорів.

4. Поняття віртуального активу та цифрової речі: Закон «Про віртуальні активи», ЦК України, MiCA

Розглядається сучасний підхід до цифрових активів як об’єктів цивільних прав, які можуть бути предметом володіння, інвестування та поділу між подружжям.

Лектори звертають увагу на те, що криптоактиви є окремою категорією цифрових активів, контроль над якими забезпечується через приватні ключі та записи у блокчейні. Власність на них підтверджується записами в розподіленому реєстрі, а самі активи можуть розглядатися як майно або майнові права залежно від їх природи.

5. Класифікація криптоактивів: криптовалюти, токени, NFT, стейблкоїни та їх значення для поділу майна

Криптовалюти:

До криптовалют належать Bitcoin, Ethereum, Litecoin, Ripple та інші активи з власними блокчейнами. Запис у розподіленому реєстрі підтверджує право власності, а вартість формується ринком та характеризується високою волатильністю.

Токени:

Токени створюються на існуючих блокчейнах.

Види токенів:

  • Utility Tokens — надають доступ до сервісів і продуктів;
  • Security Tokens — інвестиційні токени, що надають право на частку або дохід;
  • Governance Tokens — забезпечують право голосу в управлінні проєктом.

За наявності ознак інвестиційного активу або цінного папера такі токени підлягають поділу як майнові права.

NFT:

NFT є невзаємозамінними токенами, кожен з яких є унікальним цифровим об’єктом.

Особливості:

  • неподільні в натурі;
  • можуть посвідчувати право на цифрове мистецтво, музику, домени, ігрові предмети;
  • поділ можливий лише через виплату компенсації іншому з подружжя.

Стейблкоїни:

USDT, USDC, BUSD, DAI прив’язані до фіатної валюти або іншого активу у співвідношенні 1:1.

Для цілей поділу вони розглядаються як аналог банківського вкладу або грошових коштів та можуть ділитися в натурі. Основне значення має підтвердження кількості токенів.

Класифікація визначає:

  • можливість поділу в натурі;
  • необхідність компенсації;
  • методику оцінки;
  • спосіб доведення права власності;
  • стратегію доступу до активу та його захисту.

6. Специфіка поділу майна подружжя з урахуванням криптоактивів

Виділяють п’ять ключових питань:

  1. Момент набуття активу;
  2. Існування та належність активу;
  3. Приховування активів;
  4. Спосіб поділу;
  5. Оцінка вартості.

Момент набуття:

  • Якщо актив придбано під час шлюбу, діє презумпція спільності.
  • Якщо до шлюбу або за особисті кошти — він може бути особистою приватною власністю. Встановлюються дата придбання, джерело коштів та спосіб набуття.

Існування та належність:

Необхідно довести:

  • існування гаманця;
  • наявність активу;
  • належність активу конкретній особі;
  • факт набуття під час шлюбу.

Тягар доказування покладається на сторону, яка заявляє про існування активу.

Оцінка здійснюється з урахуванням:

  • дати оцінки;
  • курсу криптоактиву;
  • конвертації через USDT, USD та курс НБУ;
  • біржових котирувань, API та експертних висновків.

7. Технічні основи: блокчейн, гаманці, seed-фрази, біржі, DeFi

1)          Блокчейн.

Блокчейн — це децентралізований, публічний і незмінний реєстр транзакцій.

Основні елементи:

  • блоки;
  • хеші;
  • ланцюг блоків;
  • децентралізація через мережу вузлів.

Зміна інформації у вже створених блоках практично неможлива без залишення слідів.

2)          Гаманці існують:

  • гарячі гаманці (біржі, онлайн-сервіси, мобільні додатки);
  • холодні гаманці (Ledger, Trezor та інші апаратні пристрої).

Структура гаманця

  • публічна адреса;
  • приватний ключ;
  • seed-фраза.

Втрата seed-фрази часто означає безповоротну втрату доступу до активів.

3)          Seed-фраза.

Хто контролює seed-фразу, той фактично контролює актив. Саме тому у сімейних спорах питання володіння seed-фразою є центральним.

4)          DeFi.

До DeFi належать:

  • децентралізовані біржі (DEX);
  • стейкінг;
  • лендінг;
  • пули ліквідності;
  • Layer 2 рішення;
  • крос-чейн мости.

Вони ускладнюють пошук активів, однак повне зникнення слідів у блокчейні неможливе.

8. Цифрові сліди та блокчейн-аналіз

Блокчейн є джерелом публічних даних про рух активів.

Публічні блокчейн-сканери дозволяють встановити:

  • адресу гаманця;
  • баланс;
  • історію транзакцій;
  • контрагентів.

Для доведення використовуються:

  • трасування транзакцій;
  • кластеризація гаманців;
  • виявлення виходів на централізовані біржі;
  • експертні висновки.

Доказовий ланцюг повинен поєднати адресу блокчейну з реальною особою через KYC-дані, банківські перекази, IP-адреси, логіни та електронну пошту.

9. Приховування криптоактивів

Типові схеми приховування:

  • використання DEX;
  • анонімні гаманці без KYC;
  • холодні гаманці;
  • зберігання seed-фрази на папері або в пам’яті;
  • перекази на тимчасові гаманці третіх осіб;
  • P2P-майданчики;
  • дроблення транзакцій;
  • mixer-сервіси;
  • cross-chain мости.

Для протидії приховуванню використовуються:

  • блокчейн-аналіз;
  • запити до бірж;
  • KYC-інформація;
  • банківські виписки;
  • технічна експертиза пристроїв.

10. Судова практика щодо поділу майна з криптоактивами

  • ●           Справа № 337/4714/20 (ВС, 20.01.2023): У позові було відмовлено через відсутність адреси гаманця, неможливість перевірити наявність Bitcoin, недопустимість свідчень з чужих слів та відсутність належних доказів придбання криптовалюти.
  • ●           Справа № 953/4882/23: Суд встановив, що Bitcoin придбано за особисті кошти відповідача, тому презумпцію спільності було спростовано. Визначальними стали джерело коштів і час придбання.
  • ●           Справа № 490/8477/21: Позов про поділ доходів від майнінгу відхилено через недоведеність існування майнінгових ферм та відсутність належних доказів.
  • ●           Справа № 947/21824/21: Суд дозволив витребувати інформацію щодо рахунків та «bitcoin»-рахунків відповідача, фактично визнавши криптовалюту активом, інформацію про який можна отримувати у цивільному процесі.
  • ●           Справа № 643/20858/21: Суд визнав операції з Bitcoin юридично значущими фактами та досліджував ланцюг руху коштів від придбання криптовалюти до купівлі нерухомості.

Загальна тенденція української практики: спорів поки небагато, але суди застосовують класичні підходи до спільного майна, концентруючись на доказуванні існування активу, його належності та часу набуття.

11. Практична стратегія адвоката

Формування доказової стратегії має включати п’ять елементів:

  1. Джерела коштів;
  2. Ідентифікацію біржі або сервісу;
  3. KYC-дані;
  4. Підтвердження активу та балансу;
  5. Процесуалізацію доказів.

Процесуальні інструменти:

  • клопотання про витребування інформації у бірж, банків і платіжних сервісів;
  • забезпечення доказів;
  • огляд пристроїв;
  • огляд веб-сторінок;
  • письмовий допит за ст. 93 ЦПК;
  • залучення експертів.

Для ефективного захисту рекомендується:

  • діяти на випередження;
  • одночасно надсилати запити до максимальної кількості бірж;
  • застосовувати забезпечувальні заходи;
  • проводити блокчейн-аналіз паралельно із судовим процесом.

Важливу роль відіграють:

  • блокчейн-аналітики;
  • ІТ-фахівці з форензики;
  • експерти з DeFi;
  • оцінювачі цифрових активів.

12. Висновки

Поділ криптоактивів базується на тих самих правових принципах, що й поділ іншого майна подружжя:

  • презумпція спільності майна (ст. 60 СК України);
  • правила доказування (ст. 81 ЦПК України);
  • механізми витребування інформації та забезпечення доказів;
  • поділ у натурі або шляхом компенсації.

Водночас цифрові активи мають особливість: фактичне володіння ними визначається контролем над приватним ключем або seed-фразою. Саме тому такі справи вимагають не лише знання сімейного права, а й цифрової грамотності, розуміння блокчейн-технологій, навичок роботи з цифровими доказами та використання нових процесуальних підходів.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.