Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду постановою від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 остаточно закріпила правову позицію: ухвали слідчого судді про повне чи часткове скасування арешту майна, а також про відмову в такому скасуванні, постановлені за статтею 174 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягають.
Обставини справи
11 січня 2023 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси за клопотанням прокурора наклав арешт на рухоме й нерухоме майно особи в межах кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України (колабораційна діяльність). 2 жовтня 2023 року той самий слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання адвоката цієї особи про скасування арешту.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 25 жовтня 2023 року закрив апеляційне провадження за скаргою адвоката на цю відмову, вказавши, що така ухвала слідчого судді взагалі не підлягає апеляційному оскарженню. Адвокат подав касаційну скаргу, наполягаючи, що ухвала про відмову в скасуванні арешту призводить до тих самих правових наслідків, що й ухвала про накладення арешту, а тому пункт 9 частини 1 статті 309 КПК у поєднанні зі статтями 170, 173 і 174 КПК мав би передбачати право на апеляційне оскарження і в цьому випадку.
Чому справу передали на розгляд об’єднаної палати
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ухвалою від 13 березня 2024 року передала провадження на розгляд об’єднаної палати, оскільки вважала за необхідне відступити від протилежних висновків, сформульованих іншою колегією — Першою судовою палатою того ж суду — у справах № 569/19829/21 (23.01.2024) та № 154/2859/18 (15.02.2024), де було визнано право на апеляційне оскарження ухвал про відмову в скасуванні арешту майна.
Водночас колегія, яка ініціювала передачу, послалася на власну сталу практику Касаційного кримінального суду — щонайменше одинадцять ухвал за період 2022–2024 років, — згідно з якою такі ухвали слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягають. З огляду на необхідність забезпечення правової визначеності, справу передали об’єднаній палаті для остаточного вирішення цієї розбіжності.
Правова аргументація об’єднаної палати
Об’єднана палата послідовно вибудувала аргументацію на кількох рівнях.
Вичерпність переліку статті 309 КПК. Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, встановлений частинами 1 і 2 статті 309 КПК, є вичерпним. До нього належить лише ухвала про арешт майна або відмову в ньому (пункт 9 частини 1 статті 309 КПК) — тобто рішення на етапі первинного накладення арешту. Ухвали, постановлені пізніше за статтею 174 КПК щодо подальшої долі вже накладеного арешту (його скасування чи відмови в скасуванні), до цього переліку не входять.
Легітимність обмеження права на оскарження. Суд визнав, що право на апеляційний перегляд, гарантоване пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, стосується права на перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження. Встановлене законодавцем обмеження має легітимну мету — забезпечити розумний баланс між ефективністю досудового розслідування та дієвим судовим контролем — і не порушує пропорційності між гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини (право мирно володіти майном) і суспільною необхідністю. Суд послався на практику ЄСПЛ, за якою держава вправі встановлювати обмеження права на доступ до суду, якщо вони переслідують легітimну мету і зберігають пропорційне співвідношення із самою сутністю цього права, а також на рішення Конституційного Суду України від 12.06.2012 № 13-рп/2012 про принцип пропорційності таких обмежень.
Наявність альтернативного засобу захисту. Ключовий аргумент, що знімає занепокоєння щодо позбавлення особи ефективного захисту: відмова в скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися з повторним клопотанням про скасування арешту в порядку статті 174 КПК — як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Тобто відсутність апеляційного оскарження компенсується можливістю повторного звернення до того ж слідчого судді чи суду.
Узгодженість із попередньою практикою. Об’єднана палата підкреслила, що її позиція повністю узгоджується з висновком іншої постанови об’єднаної палати від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/118, згідно з якою ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна не підлягає апеляційному оскарженню, — і лише доповнює цей висновок поширенням його також на ухвали про відмову в скасуванні арешту.
Висновок щодо правозастосування
Об’єднана палата сформулювала остаточний правовий висновок: ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку статті 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
Результат розгляду
Об’єднана палата залишила без зміни ухвалу Черкаського апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, а касаційну скаргу представника власника майна — без задоволення, визнавши підхід колегій, які раніше визнавали таке право на оскарження, необґрунтованим. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.