Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: колегією суддів ККС не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного
застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були
підставами для скасування судових рішень.
Твердження захисника про те, що при здійсненні повідомлення ОСОБА_1 про підозру було порушено його право на захист через відсутність при здійсненні цієї процесуальної дії захисника, є необґрунтованими.
По-перше, обставини цього кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст. 52 КПК вказують на обов’язкову участь захисника.
По-друге, гл. 22 КПК не містить будь-яких застережень про необхідність
залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, 27.03.2020 ОСОБА_1 було здійснено повідомлення про підозру. Надалі, оскільки після повідомлення
ОСОБА_1 про підозру останній виявив бажання мати захисника та не міг його
залучити самостійно через скрутне матеріальне становище, у цей же день йому
було призначено захисника.
З огляду на викладене колегія суддів ККС вважає, що у цьому кримінальному провадженні не було допущено порушень права ОСОБА_1 на захист, а тому ВС відхиляє зазначені доводи захисника.
Детальніше з текстом постанови ВС від 01.08.2022 у справі No 161/7088/20 (провадження No 51-3815км20) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105637184.