У постанові від 05 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі No 243/9071/18 зробив висновок про те, що у правовідносинах, пов’язаних із перевезенням, туроператор виступає посередником між туристом та перевізником. Встановивши скасування рейсу з причин, не пов’язаних з форс-мажорними, саме авіаперевізник зобов’язаний відшкодувати компенсацію пасажиру.
У справі, що переглядалася, встановлено, що 07 червня 2018 року між ФОП ОСОБА_3, яка діє від імені і за дорученням туристичного оператора ТОВ «Джоін Ап!» на підставі агентського договору, та ОСОБА_1 укладено договір на туристичне обслуговування No ЄЛ022700, відповідно до якого передбачено бронювання туроператором авіаквитків класу «Економ» на переліт Україна (аеропорт «Київ») – Єгипет (аеропорт у м. Шарм ель Шейх) з датою вильоту 10 червня 2018 року і Єгипет (аеропорт у м. Шарм ель Шейх) – Україна (аеропорт «Київ») з датою прильоту 17 червня 2018 року.
Позивачі не здійснили виліт з аеропорту у м. Шарм ель Шейх 17 червня 2018 року о 08 год. 20 хв. до м. Києва, оскільки рейс KUP 5410 було скасовано. У чартерних пасажирських квитках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначено час вильоту з Шарм ель Шейху 23 год. 59 хв., дата вильоту 17 червня 2018 року, авіаперевізник «Yanair». Тобто встановлено скасування рейсу та заміну авіакомпанії.
Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 04лютого2019 року позов задоволено частково.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що рейс KUP 5410 на 17 червня 2018 року о 08 год. 20 хв., Шарм ель Шейх – Київ, було скасовано ТОВ «Авіакомпанія Скайап» з причин, не пов`язаних з форс-мажорними, що позбавило позивачів можливості виїхати додому раніше запланованим маршрутом та за заздалегідь придбаними квитками на потяг, а тому наявні підстави для стягнення з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 вартості двох втрачених квитків на 17 червня 2018 року на потяг No 126 сполученням Київ – Слов`янськ у розмірі 282,34 грн та компенсації за скасування вказаного рейсу відповідно до частини п`ятої статті 104 Повітряного кодексу України(далі – ПК України), а саме по 400 євро для рейсів дальністю від 1 500 до 3 500 км.
Суд апеляційної інстанції з таким висновком міськрайнного суду не погодився і, відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Авіакомпанія Скайап», виходив із того, що відповідальність за порушення істотних умов договору з надання туристичних послуг несе туроператор, тобто ТОВ «Джоін Ап!». Договір перевезення між позивачами та ТОВ «Авіакомпанія Скайап» не укладався, ніяких зобов’язань перед позивачами авіакомпанія не мала, а тому на неї не може покладатись відповідальність за неналежне виконання умов договору. Крім того, ТОВ «Авіакомпанія Скайап» не є суб`єктом, що здійснює та/або забезпечує туристичну діяльність в розумінні статті 5 Закону України «Про туризм».
Верховний Суд не погодився з таким висновком суду апеляційної інстанції та вважав, що ТОВ «Авіакомпанія Скайап», надаючи туроператору авіаквитки, які в подальшому на виконання останнім договору на туристичне обслуговування були передані позивачам, вступило з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у договірні правовідносини.
Частиною шістнадцятою статті 100 ПК України передбачено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.
Відповідно до частини третьої статті 105 ПК України перевізник не зобов`язаний виплачувати компенсацію, передбачену частинами п`ятою і шостою статті 104 цього Кодексу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.
Наведена норма містить вичерпний перелік підстав для звільнення перевізника від обов’язку виплачувати компенсацію, до яких не відносяться обставини, на які посилалось ТОВ «Авіакомпанія Скайап» у зазначеній справі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що договір перевезення між позивачами та ТОВ «Авіакомпанія Скайап» не укладався та про те, що ніяких зобов’язань перед позивачами у ТОВ «Авіакомпанія Скайап» немає.
Суд першої інстанції, врахувавши положення частини шістнадцятої статті 100 ПК України, частини п`ятої статті 104, частини першої статті 105 ПК України, дійшов правильного висновку, що з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь позивачів підлягає стягненню компенсація у розмірі по 400 євро кожному.
Щодо відшкодування моральної шкоди Верховний Суд зазначив, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Таким чином, вважав, що оскільки ТОВ «Авіакомпанія Скайап» було скасовано рейс KUP 5410 від 17 червня 2018 року, чим завдано душевні страждання позивачам, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув на користь позивачів моральну шкоду у розмірі по 2000,00 грн кожному, при цьому врахувавши принципи законності, об`єктивності, розумності та справедливості.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі No243/9071/18 (провадження No 61-13650св19)можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/87732927