Керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли виступив на тему «Призначення покарання: як є і як має бути?» він поінформував про результати проведеного ним дослідження, під час якого виявив, що часто призначення покарання за одні й ті самі злочини, вчинені за однакових обставин, суттєво відрізняється. При цьому немає раціональних причин, які б пояснювали цю відмінність.
Про це повідомляє Судова влада.
«Кожна держава світу стикається з проблемою щодо призначення однакових покарань за однакові злочини», – пояснив правник.
Розв’язання визначеної проблеми Расім Бабанли вбачає у використанні sentencing guidelines (рекомендацій з призначення покарання) – системи, яка вже активно використовується в деяких країнах світу. Фактично це рекомендації з призначення покарання, які звужують визначені кримінальними кодексами межі покарання за злочин під конкретні обставини його вчинення, тим самим суттєво полегшуючи роботу судді в обранні того чи іншого покарання. У світі це питання вирішується шляхом створення комісії, до якої входять представники різних юридичних професій: судді, судді у відставці, адвокати, прокурори, науковці, психологи, фахівці з виконання кримінальних покарань. Саме вони мали б і в нас дати відповідь на питання: яким має бути покарання за злочин, вчинений за певних обставин, і чому саме таким.
Расім Бабанли розповів і про міжнародний досвід визначення покарання залежно від обставин злочину й того, які наслідки мали дії засудженого.
На думку автора ідеї, створення відповідних комісій має значний вплив на розвиток вчення про покарання та сприяє вирішенню проблеми щодо необгрунтованої різниці в покараннях, які призначаються за подібні злочини.
«Використання конкретних критеріїв визначення покарання допоможе підвищити авторитет суду та збільшити довіру громадян до нього», – обґрунтував свою думку Расім Бабанли, зауваживши також, що створення подібної системи допоможе усунути недоліки, котрі стосуються неоднаковості покарань. Разом із тим буде задоволено інтереси всіх зацікавлених груп – потерпілих, засуджених та суспільний інтерес.