Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) 3 серпня 2026 року наклала грошове стягнення у розмірі 6656 грн на адвоката Олексія Носова, засудженого за спробу підкупу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), — через його неявку в судове засідання з розгляду апеляційних скарг на вирок. У ході засідання з’ясувалося, що Носов ще на етапі розгляду справи судом першої інстанції виїхав за кордон і досі не повернувся.
Неявка на апеляцію і виїзд за кордон
Про поточне судове засідання Носова було належним чином повідомлено, однак він не з’явився. Головуюча суддя повідомила, а сторона захисту підтвердила, що обвинувачений виїхав за кордон ще під час розгляду справи в суді першої інстанції. Яким саме чином і на яких підставах він зміг це зробити, невідомо — захисники обмежилися твердженням, що це відбулося «абсолютно законним чином». Сам Носов звернувся до суду з клопотанням про участь у засіданні в режимі відеоконференції, однак апеляційна палата в задоволенні цього клопотання відмовила, визнала неявку неповажною та застосувала грошове стягнення.
Аргументи захисту в апеляції
У цьому ж засіданні апеляційна палата заслухала пояснення одного із захисників Носова. За позицією захисту, у матеріалах справи немає підтвердження того, що Носов буквально висловлював пропозицію надання неправомірної вигоди — не встановлено, які саме слова чи фрази слідство розцінило як таку пропозицію. Захист стверджує, що перша зустріч 10 квітня 2024 року відбулася без жодних пропозицій хабаря, а залучений слідством агент під псевдонімом «Артем» під час судового розгляду підтвердив, що лише «припустив» намір Носова передати кошти. З цього захист робить висновок про провокацію злочину з боку слідства та про безпідставне засекречення особи свідка.
Захисник також звернув увагу на те, що телефон і SIM-картку, як стверджується, свідок придбав напередодні першої розмови спеціально для спілкування з Носовим, що, на думку захисту, свідчить про заздалегідь підготовлену версію подій. Названо й інші процесуальні недоліки: відсутність відеозаписів зустрічей від 17–18 квітня 2024 року, недостатньо часу для підготовки до дебатів, залишене без розгляду питання відводу судді через порушення правил технічної фіксації під час демонстрації електронних доказів. Суд першої інстанції також відмовив у призначенні експертизи голосу для ідентифікації свідка та в розсекреченні його даних. На цій підставі захист просить скасувати вирок суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд. Це є викладом позиції сторони захисту, а не встановленими судом фактами.
Розгляд апеляційних скарг триватиме в наступному засіданні, призначеному на 17 серпня 2026 року, де мають виступити ще одна захисниця Носова та прокурор САП.
Обставини вироку суду першої інстанції
9 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд визнав Олексія Носова, колишнього співкеруючого партнера юридичної компанії Miller, винним за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (пропозиція неправомірної вигоди службовій особі) та призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з позбавленням права займатися адвокатською діяльністю строком на 3 роки. Суд також застосував спеціальну конфіскацію коштів у розмірі 100 тис. доларів США.
За версією слідства, у 2024 році Носов через свідка на прізвище Петренко запропонував працівникам НАБУ і САП 200 тис. доларів неправомірної вигоди за ухвалення рішення про передачу кримінального провадження щодо його підзахисної — голови правління банку «Альянс» Юлії Фролової — до іншого органу досудового розслідування. Йдеться про провадження, повʼязане із заволодінням електричною енергією ПрАТ «НЕК «Укренерго» на суму 716 млн грн та подальшою легалізацією одержаних від її продажу коштів; за даними слідства, схему у 2022 році реалізувала пов’язана з Ігорем Коломойським компанія «Юнайтед Енержі», а банк «Альянс» виступав гарантом цих операцій. Захист на етапі розгляду справи по суті стверджував, що саме свідок Петренко підбурював Носова до вчинення злочину; прокурор САП цю версію заперечував, посилаючись на листування, яке, за його твердженням, починалося з ініціативи самого Носова.
На час судового розгляду до Носова було застосовано запобіжний захід у вигляді застави: спочатку в розмірі 12 млн грн, згодом зменшеної до 1,21 млн грн, — з покладенням процесуальних обов’язків, серед яких заборона відлучатися за межі Києва та Київської області без дозволу, здача закордонних паспортів на зберігання та носіння електронного браслета. До набрання вироком законної сили ці запобіжні заходи й обов’язки формально залишалися чинними.
Значення для адвокатської практики
Вирок від 9 червня 2026 року не набрав законної сили — він переглядається апеляційною палатою за скаргами захисту, тому відповідно до презумпції невинуватості Носов на сьогодні залишається особою, вирок щодо якої оскаржується, а не остаточно засудженою. Призначене судом першої інстанції додаткове покарання у виді позбавлення права займатися адвокатською діяльністю строком на 3 роки — це самостійна кримінально-правова санкція, яка набуде чинності лише з набранням вироком законної сили. Окремо від цього, у разі остаточного набрання вироком законної сили право на заняття адвокатською діяльністю підлягало б зупиненню також на підставі пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI — однак на етапі, зафіксованому цим матеріалом, жоден з цих наслідків ще не настав.
Окремо для практики має значення сам факт: особа під заставою й процесуальними обов’язками (зокрема зі здачею закордонних паспортів на зберігання) виїхала за кордон і не повернулася до розгляду апеляції, а захист охарактеризував це як «абсолютно законний» виїзд, не розкривши деталей. Яким чином відбувся цей виїзд за наявності згаданих обов’язків, ані сторона обвинувачення, ані сторона захисту публічно не пояснили — це питання, що потребує подальшого висвітлення.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.