Фонд державного майна України як суб’єкт управління об’єктами державної власності, на який покладено реалізацію правомочностей держави як власника об’єктів державної власності, є органом державної влади, уповноваженим забезпечити державну реєстрацію права державної власності на захисну споруду цивільного захисту як самостійний об’єкт нерухомого майна, який не підлягає приватизації. Ухилення Фонду від виконання обов’язку щодо належного оформлення права власності держави на спірну захисну споруду призводить до збереження стану правової невизначеності стосовно належності цього об’єкта нерухомого майна, що створює ризики його протиправного використання, знищення, пошкодження. Крім того, така бездіяльність обмежує можливість держави в повному обсязі реалізовувати свої функції в сфері цивільного захисту, зокрема щодо забезпечення належного утримання, використання за цільовим призначенням та контролю за станом спірної захисної споруди як об'єкта, який має критичне значення для забезпечення обороноздатності держави та захисту життя і здоров‘я населення від наслідків, аварій, катастроф.
08 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року та постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі № 420/11322/25 за позовом Березівської окружної прокуратури до Фонду держмайна, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Ширяївське автотранспортне підприємство 15167», про визнання протиправною бездіяльності щодо неоформлення та непроведення державної реєстрації права власності на будівлю захисної споруди цивільного захисту.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
На обґрунтування позову прокурор зазначив, що захисна споруда є самостійним об`єктом нерухомого майна, що належить державі в особі Фонду державного майна України (далі – ФДМУ), через бездіяльність якого (невжиття передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає інформації про реєстрацію права власності на цю споруду, що не сприяє збереженню фонду захисних споруд. ФДМУ заперечував проти позову, посилаючись на те, що спірна захисна споруда належить на праві власності третій особі, а отже, відповідач не міг вчиняти дій щодо реєстрації права власності на цю споруду за державою.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що саме ФДМУ зобов’язаний вжити заходів для державної реєстрації права власності на спірну захисну споруду.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Захисні споруди цивільного захисту відповідно до законодавства України у сфері цивільного захисту та приватизації державного майна не підлягають приватизації, оскільки за їх цільовим призначенням необхідні для виконання державою своїх функцій із обороноздатності та захисту життя і здоров’я населення від наслідків аварій, катастроф.
Сам факт розміщення захисної споруди у складі цілісного майнового комплексу державного підприємства, зокрема й розміщення такої споруди в будівлі, яка в складі цілісного майнового комплексу стала об’єктом приватизації, не впливає на правовий режим цієї захисної споруди. Перехід права власності на цілісний майновий комплекс державного підприємства до приватної особи не спричинює переходу права власності на захисну споруду цивільного захисту, яка зберігає свій особливий правовий режим та залишається в державній власності.
ФДМУ відповідно до закону є суб’єктом управління об’єктами державної власності, уповноваженим реалізувати правомочності держави щодо реалізації прав держави як власника об’єктів державної власності, зокрема стосовно об’єктів, які не підлягали приватизації та фактично зберегли свій статус державної власності.
Оскільки захисна споруда має статус самостійного об’єкта нерухомого майна, не вибула з державної власності після приватизації Ширяївського АТП 15167, яке перебувало у сфері управління та правонаступником якого є ФДМУ, саме ФДМУ є органом державної влади, уповноваженим здійснювати право власності держави на спірну захисну споруду та мав вжити належних заходів щодо державної реєстрації права державної власності на неї.
Невчинення ФДМУ таких дій є проявом протиправної бездіяльності, яка знаходить свій вияв не лише у формальному невжитті передбачених законодавством України дій, але й у фактичному самоусуненні ФДМУ від реалізації функцій власника від імені держави щодо внесення відомостей про індивідуальний об’єкт нерухомого майна, який має особливий правовий статус об’єкта цивільного захисту, до відповідних державних реєстрів.
Облік захисних споруд цивільного захисту, який здійснюється Державною службою України з надзвичайних ситуацій у межах реалізації державної політики у відповідній сфері, не є тотожним реалізації повноважень щодо оформлення та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а тому покладення на ДСНС функцій з обліку та контролю за станом захисних споруд не звільняє ФДМУ як суб’єкта управління державним майном від здійснення належного оформлення прав держави на це майно.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 08 червня 2026 року у справі №420/11322/25 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137215469
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.