09 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного
товариства «Державний ощадний банк України» (далі – ПАТ «Ощадбанк»),
правонаступником якого є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк
України» (далі – АТ «Ощадбанк»), ОСОБА_2 про визнання нечинним обтяження.
Суд установив, що ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 уклали договір про споживчий кредит. На підставі договору застави, укладеного на забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань за договором про споживчий
кредит, було зареєстровано приватне обтяження щодо заборони відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Позивач зазначав, що після купівлі автомобіля в ОСОБА_2 під час його реєстрації було перевірено та встановлено відсутність обтяжень на нього. Пізніше позивач дізнався, що автомобіль перебуває в заставі за зобов’язаннями його продавця перед банком. Після отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна позивачеві стало відомо, що запис про заставу зареєстрований після придбання та реєстрації ним спірного автомобіля. ОСОБА_1 зазначав, що він є добросовісним набувачем, а обтяження щодо спірного автомобіля є нечинним.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено. При цьому суд виходив із того, що на час відчуження
спірного автомобіля боржником у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна
були відсутні відомості про обтяження, а наявність обтяження перешкоджає
позивачу реалізувати свої права як власника майна.
Верховний Суд з таким рішенням судів не погодився з огляду на таке.
У частині четвертій статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право
відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або
іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше
не встановлено договором.
У статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію
обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який
не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним
договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК
України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Таким чином, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням
предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним
і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Під час розгляду цієї справи встановлено, що на час укладення договору
купівлі-продажу застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тому висновки судів попередніх
інстанцій про те, що на час відчуження спірного автомобіля боржником у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про
обтяження та наявність обтяження перешкоджає позивачу реалізувати свої права як власника майна є неправильними, оскільки законодавець пов’язує наявність запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна саме на момент відчуження майна, а не на момент реєстрації права власності на нього.
Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
позову, оскільки на час відчуження автомобіля застава спірного транспортного
засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року рішення Московського
районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року скасовано т а ухвалено у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі No 643/1735/19 (провадження No 61-1526св20) можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97700160