Актуальні зміни податкового законодавства в умовах воєнного стану: адвокат Яків Воронін

Яків Воронін, голова Комітету з питань митного та податкового права НААУ, доктор юридичних наук, адвокат, провів у Вищій школі адвокатури вебінар на тему: «Новели (актуальні зміни) податкового законодавства в умовах воєнного стану».

В системному огляді нововведень, запроваджених у період з 24 лютого 2022 року, лектор сфокусував увагу на ключових нормативно-правових актах щодо змін у сфері оподаткування:

  • Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану» від 6.10.2022 року № 2643-IX;
  • Закон «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» від 21.09.2022 року № 2618-IX;
  • Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» від 20.09.2022 року № 2600-IX;
  • Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України» від 15.08.2022 року № 2520-IX;
  • Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки України» від 15.08.2022 року № 2516-IX;
  • Закон «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» від 29.07.2022 року № 2480-IX;
  • Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» від 21.06.2022 року № 2330-IX;
  • Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21.06.2022 року № 2325-IX.

Лектором наголошено, що пунктом 6 цього Закону передбачено, що у відповідь на дружні дії держав щодо реалізації законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України, держав, з якими Україною укладено міжнародні договори про вільну торгівлю, як захід з національної безпеки, що запроваджується відповідно до статті XXI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, Кабінет Міністрів України відповідно до статті 29-1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» може прийняти рішення про тимчасове застосування аналогічних заходів – встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот – до товарів, що походять з держав, які здійснили дружні дії щодо реалізації законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Окремо Яків Воронін зосередився на аналізі Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225.

Основні підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами податкових обов’язків внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф:

  • 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання;
  • 2) неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання;
  • 3) використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання, пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я посадової особи платника податків;
  • 4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік;
  • 5) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Основні підстави неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків:

  • 1) перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із виконанням обов’язків військової служби;
  • 2) призов на військову службу під час загальної мобілізації або перебування в підрозділах територіальної оборони;
  • 3) належність до працівників правоохоронних органів, військовослужбовців або працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міноборони, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф.

Три базові умови підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків:

  • заява платника податків у довільній формі та відповідні копії документів розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання;
  • обов’язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок покладається на контролюючий орган;
  • контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв’язок між обставинами непереборної сили, що сталися в результаті збройної агресії рф, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов’язку.

Лектор підкреслив, що механізм звільнення від виконання податкових обов’язків не розповсюджується на ситуації, коли платник податків не може виконати свого обов’язку з інших причин, наприклад таких, як відсутність робочої сили, брак грошей внаслідок не розрахунку контрагентів.

З цього приводу слід звернутися до судової практики. Зокрема, Чернігівський окружний адміністративний суд у справі № 620/5009/22 від 27 жовтня 2022 року ухвалив рішення, у якому дійшов висновку, що «…лише факт військового вторгнення Російської Федерації та пов’язані з цією обставиною військові дії на території України, введення воєнного стану, що призвело до того, що ТОВ «Укрспецмоноліт» простоює, всі юридичні особи, з якими у нього не вирішені фінансові питання, посилаються на форс-мажорні обставини та не сплачують суми боргу за договорами не може бути визнаний поважною причиною для невиконання з боку відповідача вимог ПК України щодо сплати податкового боргу».

Детальному аналізу також піддано питання щодо порядку списання безнадійного податкового боргу, який на сьогодні визначений Порядком списання безнадійного податкового боргу платника податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 року № 220.

Так, безнадійним податковим боргом є:

  • 1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута,- станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника – юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника – фізичної особи);
  • 2) податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду;
  • 3) податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства;
  • 4) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку, – станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів;
  • 5) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, – станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС;
  • 6) податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), – станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов’язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
  • 7) податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, – станом на дату припинення державної реєстрації платника податків, зазначену у відповідному повідомленні державного реєстратора;
  • 8) податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури, – станом на дату прийняття відповідного рішення.

Якщо фізична особа, яка в судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з’являється або якщо фізичну особу, яка перебувала в розшуку понад 720 днів, розшукано, то списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню в загальному порядку з дотриманням строків давності, починаючи з дня відновлення такого податкового боргу.

Що стосується звільнення від податкової відповідальності, це питання регулюється ст. 112.8 Податкового кодексу України, згідно якої обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:… 112.8.9 вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

У цьому контексті лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 є таким, що підтверджує форс-мажорну обставину – військову агресію російської федерації проти України, проте цей лист не визнано беззаперечним і єдиним доказом наявності форс-мажору у кожному конкретному випадку невиконання конкретного договору. З цього приводу слід керуватися практикою Верховного Суду, якою визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов’язання (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17).

Під час розгляду питання щодо пільг та тимчасових заходів під час дії воєнного стану лектор надав також відповіді на питання, які насамперед стосуються діяльності адвокатів:

  • Чи має право адвокат, як самозайнята особа не сплачувати ЄСВ під час воєнного стану?

Пунктом 9-19 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе.

  • Чи включається до складу витрат адвоката витрати на оборону?

Пуктом 22 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що «за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат від провадження певного виду незалежної професійної діяльності, а також у складі витрат фізичної особи – підприємця від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням…».