Булінг. Порядок реагування та відповідальність керівника закладу освіти: адвокат Лариса Гретченко

Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Булінг: Порядок реагування та відповідальність керівника закладу освіти”, Гретченко Лариса, адвокат, медіатор, керівник центру “Адвокат дитини” ВША НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, розповіла про організацію антибулінгової роботи керівником закладу освіти та про порядок реагування на випадки булінгу (цькування).

Указом Президента України від 25.05.2020 р. № 195/2020 схвалена Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі, відповідно якої, безпечне і здорове освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди.

Серед чинників, які найбільше впливають на якість освіти, першими в рейтингу для експертів, директорів, вчителів, учнів і батьків є:

  • співпраця між учасниками освітнього процесу;
  • безпечне для дітей середовище (відсутність булінгу/цькування або дискримінації за ознакою статі, релігії, доходів родини, місця проживання тощо);
  • кваліфікація педагогічних працівників та комфортне психологічне середовище

Відповідно ст. 29 ЗУ “Про освіту”, керівник закладу освіти забезпечує створення у закладі безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування) у тому числі:

  • розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
  • скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
  • забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
  • повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
  • здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу освіти

Щодо прозорості діяльності закладів освіти у сфері булінгу, то ст.30 ЗУ “Про освіту” передбачає, що в закладі освіти мають бути розроблені та оприлюднені:

  • Правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
  • План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
  • Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу в закладі освіти;
  • Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

Порядок реагування на випадки булінгу ( цькування):

  • механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти;
  • прояви, які можуть бути підставами для підозри в наявності булінгу учасника освітнього процесу;
  • належність до булінгу випадків, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та прилеглих територіях та/або за межами закладу освіти під час передбачених програмою чи організованих за згодою керівника, в тому числі дорогою до/із закладу;
  • ознаки булінгу та форми прояву;
  • суб’єкти реагування на випадки булінгу в закладах освіти;
  • порядок подання заяв або повідомлень про випадки булінгу в закладі освіти;
  • склад комісії, права та обов’язки її членів;
  • порядок роботи комісії;
  • діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • форма протоколу засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)

ДІЇ керівника закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

  • невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
  • за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
  • повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
  • повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
  • скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.