Держава покликана гарантувати баланс між своїми антикризовими рішеннями та правами громадян: суддя ВС Єзеров

Суддя судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Альберт Єзеров 14 вересня 2021 року взяв участь у І Маріупольському конституційному форумі «Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій».

Про це повідомляє прес-служба Судової влади.

Суддя КАС ВС виступив із доповіддю на тему «Соціальні права у конституційному правопорядку України». Альберт Єзеров зазначив, що соціальна політика держави залежить від рівня економічного розвитку країни та її економічних можливостей. Саме тому порівняно з громадянськими та політичними правами гарантії реалізації соціальних прав є менш розвинутими. «Соціальна спрямованість конституційних обов’язків держави кореспондує соціальним правам людини, сутність яких полягає в забезпеченні нормальних умов існування людини навіть у межах прожиткового мінімуму, встановленого державою. Такої позиції дотримується і Конституційний Суд України, зазначаючи в Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 про те, що в державі, яку проголошено соціальною, визначений законодавцем розмір прожиткового мінімуму має реально забезпечувати гідний рівень життя людини», – зауважив суддя.

Спікер переконаний, що держава покликана гарантувати особливий баланс між своїми антикризовими рішеннями та фундаментальними правами громадян. При цьому забезпечення соціальних прав розглядається як обов’язок держави. Декларування в Основному Законі України як соціальної держави спрямовує державну політику на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний та всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності. Водночас таке закріплення соціальних прав на конституційному рівні викликає надмірні, а подекуди невиправдані, очікування у громадян.

Альберт Єзеров зазначив, що КСУ і суди загальної юрисдикції своєю практикою мають виправляти певні недоліки конституційної моделі соціальних прав. Він акцентував, що після конституційних змін 2016 року КСУ перестав бути єдиним органом конституційної юрисдикції, а стаття 7 КАС України надала судам певні конституційно-юрисдикційні повноваження: якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а натомість застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому разі суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до КСУ подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Суддя навів приклади із судової практики, які проілюстрували застосування судом норм Основного Закону як норм прямої дії.