Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Експертиза в дорожньо-транспортних пригодах”, Федчишин Анатолій, адвокат з практичним досвідом судово-експертної діяльності в галузях судових автотехнічних експертиз та з експертизи безпеки життєдіяльності, розповів про судову та автотехнічну експертизу.
Судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла, об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. (cт.1 Закону України «Про судову експертизу»).
Автотехнічна експертиза – це:
- установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово- динамічних характеристик пригоди
- установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями водія та ДТП.
- установлення несправностей транспортного засобу, які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ;
- визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.
Швидкість руху транспортних засобів, виходячи з їх пошкоджень, може визначатися за допомогою програмних комплексів з дослідження механізму ДТП, що рекомендовані для впровадження в експертну практику.
При призначенні експертизи обставин ДТП необхідно вказувати:
- • тип покриття дороги (асфальт, ґрунтова тощо), його стан (сухе, мокре, ожеледиця тощо), ширину проїзної частини, наявність і величину ухилів, наявність дорожніх знаків і розміток у районі ДТП,
- • технічний стан ТЗ та його завантаженість;
- • видимість і оглядовість дороги з місця водія, а в умовах обмеженої видимості – ще й видимість перешкоди;
- • розташування ТЗ по ширині дороги,
- • швидкість руху ТЗ (швидкість руху вказується, якщо немає сліду гальмування);
- • момент виникнення небезпеки для руху;
- • відстань, яку подолав пішохід з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду, швидкість руху пішохода або час його руху з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду;
- • чи застосовував водій термінове гальмування і якщо застосовував, то яка довжина сліду гальмування до задніх коліс автомобіля (якщо сліди розташовані на ділянках дороги з різним покриттям, наприклад на проїзній частині й узбіччі, потрібно зазначити довжину сліду окремо на кожній з ділянок); місце наїзду відносно слідів гальмування (яку відстань пройшов ТЗ у стані гальмування до наїзду чи після наїзду на пішохода; якою частиною ТЗ контактував з пішоходом або якими частинами зіткнулись транспортні засоби; якщо ТЗ після залишення сліду гальмування до його остаточної зупинки рухався накатом, то яку відстань він пройшов у цьому стані).
Якщо ДТП скоїв водій мотоцикла, крім того, зазначаються:
- ручним та ножним гальмом чи одним з них (яким саме) гальмував водій;
- якщо на мотоциклі з коляскою був один пасажир, то де він перебував (у колясці чи на задньому сидінні);
- якщо мотоцикл без коляски рухався в перекинутому стані, залишаючи сліди на дорозі, – то відстань, на яку він перемістився в такому стані.
Якщо призначається експертиза технічного стану ТЗ, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) достатньо викласти фабулу справи і обставини, які стосуються особливостей об’єкта дослідження, знання яких може мати значення для експерта, наприклад, чи експлуатувався ТЗ після події, у якому стані були деталі (вузли), сполучені з деталями (вузлами), що досліджуються, тощо.
ДТП переважно виникають внаслідок небезпечного поводження одного чи декількох учасників або внаслідок їх помилок.
Причинами помилок можуть бути фактори, пов’язані не лише з транспортними засобами, але й з дорожньо-транспортною обстановкою.
Сприйняття дорожньо-транспортної ситуації – процес правильного й своєчасного виявлення значимих із погляду безпеки руху всіх учасників ДТС об’єктів і подій ДТС.
Оцінка дорожньо-транспортної ситуації – процес оцінки значимих із погляду безпеки руху всіх учасників ДТС параметрів дорожньо-транспортної обстановки й прогнозування можливих напрямків небезпечного розвитку ДТС.
Ухвалення рішення – процес виявлення можливих у даної ДТС дій по керуванню транспортним засобом і вибір їхнього найкращого сполучення з погляду забезпечення безпеки всіх учасників ДТС.