КПК не містить конкретного строку, протягом якого прокурор повинен усунути встановлені судом недоліки обвинувального акта, а тому такі недоліки повинні бути усунуті в межах розумного строку

Якщо сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування, однак його було повернуто для усунення недоліків, то період між поверненням обвинувального акта й направленням до суду виправленого обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування та не означає його поновлення. Досудове розслідування закінчується зверненням до суду з обвинувальним актом уперше.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим і засудив ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК, та визнав невинуватим і виправдав за ч. 3 ст. 358 КК у зв’язку з недоведеністю того, що кримінальне
правопорушення вчинено ним

Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що після повернення
обвинувального акта прокурор не прийняв рішення про відновлення досудового
розслідування, не вніс про це відомості в ЄРДР, а тому, на його думку, процесуальні дії, вчинені прокурором у період між поверненням обвинувального акта та направленням нового обвинувального акта, вчинено поза межами положень КПК і строку досудового розслідування.

Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вважає, що в цьому
кримінальному провадженні прокурор склав і направив обвинувальний акт у межах строку досудового розслідування, а повернення обвинувального акта не зумовлювало відновлення стороною обвинувачення досудового розслідування.

Повернення обвинувального акта не передбачає поновлення закінченого досудового розслідування. У чинному КПК законодавець відмовився від інституту додаткового розслідування, який існував за КПК 1960 р. Відсутність можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту Кодексу. Крім того, у пояснювальній записці до проєкту Кодексу зазначалося, що «одним з основних напрямів реформування … стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування», «підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також … скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування».

У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після повернення обвинувального акта дії прокурора були спрямовані саме на усунення його недоліків, про які було зазначено в ухвалі місцевого суду від 30.06.2020.

Відхиляє колегія суддів ККС і доводи засудженого стосовно того, що процесуальні дії стороною обвинувачення після повернення обвинувального акта вчинено поза межами строку досудового розслідування.

На обґрунтування цього ОСОБА_1 зазначає, що після повернення прокурору
обвинувального акта закінчився визначений ст. 219 КПК строк досудового
розслідування, а тому проведені стороною обвинувачення процесуальні дії в період з часу повернення обвинувального акта й до направлення до суду нового
обвинувального акта, і повторне звернення до суду з обвинувальним актом вчинені поза межами встановленого строку досудового розслідування.

Як убачається з матеріалів справи, 24.04.2019 до ЄРДР було внесено відомості про реєстрацію кримінального правопорушення. 16.04.2020 слідчий суддя
місцевого суду задовольнив клопотання начальника СВ НП і продовжив строк
досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 16.04.2021.

09.05.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних
правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК, і з цієї дати
розпочався визначений у ст. 219 КПК (у редакції, чинній на час вчинення
процесуальної дії) відповідний строк досудового розслідування злочину — 2 місяці з дня повідомлення особі про підозру.

25.05.2020, відповідно до штемпеля вхідної кореспонденції місцевого суду,
прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК.

Місцевий суд ухвалою від 30.06.2020 повернув прокурору вищезгаданий
обвинувальний акт для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

Усунувши недоліки, 27.07.2020 сторона обвинувачення направила обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 до суду.

Як було вказано вище, повернення обвинувального акта не передбачає поновлення закінченого досудового розслідування.

Таким чином, якщо сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування, однак його було повернуто, то період між поверненням обвинувального акта і направленням до суду нового
обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування, адже його
закінчено зверненням до суду з обвинувальним актом вперше, і не може йтися про будь-яке досудове розслідування в цей період.

Положення КПК не містять конкретного строку, у який прокурор повинен усунути встановлені судом недоліки обвинувального акта, а тому такі недоліки повинні бути усунуті в межах розумного строку, тобто такого, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Детальніше з текстом постанови ВС від 07.12.2022 у справі No 681/1033/20 (провадження No 51-717км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107834075.