Руслан Кравченко оприлюднив другу частину матеріалів, які, за його твердженням, стали підставою для підписаного ним повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
Цього разу йдеться про події 2014 року, коли Кривонос обіймав посаду начальника реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області.
За версією, яку оприлюднив Кравченко, Кривонос разом із тодішнім головою Старобезрадичівської сільської ради та іншими особами нібито був залучений до схеми, пов’язаної з оформленням земельної ділянки площею 0,25 га в Обухівському районі Київської області.
Кравченко стверджує, що за вирішення питання щодо земельної ділянки від заявника вимагали 72 тисячі доларів США.
За оприлюдненою ним версією, для реалізації схеми також було організовано підготовку документа із суттєво заниженою оцінкою землі.
Кравченко заявляє, що фактична вартість ділянки становила близько 345 тисяч доларів, тоді як у документах її нібито оцінили приблизно у 149 тисяч доларів.
Таким чином, за його твердженням, йшлося не лише про можливе одержання неправомірної вигоди, а й про використання документів із недостовірними відомостями для проведення операції із земельною ділянкою.
Окремий акцент Кравченко зробив на подіях 31 жовтня 2014 року — дня, коли, за його словами, мала відбутися передача коштів.
За оприлюдненою версією, цього дня Кривонос зустрівся із заступником прокурора Обухівського району. Після цієї зустрічі, як стверджує Кравченко, Кривонос нібито припинив телефонне спілкування з іншими фігурантами, а запланована передача коштів у результаті не відбулася.
Сам Кравченко подає цю обставину як важливу частину фабули другого епізоду та ставить питання про те, чи міг Кривонос отримати інформацію про дії правоохоронних органів.
Водночас усі наведені обставини наразі є версією, оприлюдненою Русланом Кравченком на підставі матеріалів відповідного кримінального провадження. Винуватість Семена Кривоноса у будь-якому кримінальному правопорушенні обвинувальним вироком суду не встановлена.
Раніше Кравченко оприлюднив перший блок матеріалів щодо Кривоноса, який стосувався кримінальної справи 2009 року та застосування до нього амністії після оформлення батьківства щодо малолітньої дитини.
У тій частині Кравченко посилався, зокрема, на показання матері дитини та стверджував, що оформлення батьківства могло бути використане для отримання підстав для амністії.
Згодом Кравченко оприлюднив і повний текст підписаного ним повідомлення про підозру, де фігурували обидва епізоди — події, пов’язані з амністією, та події 2014 року у сфері державної реєстрації та земельних відносин.
Окремий процесуальний спір зараз точиться навколо самого статусу цієї підозри.
Кравченко заявляв, що особисто підписав повідомлення відповідно до ст. 481 КПК України, відомості були внесені до ЄРДР, а документ направлено Кривоносу у спосіб, передбачений ст. 278 КПК. На підтвердження він оприлюднив поштові квитанції, супровідні листи та трекінг Укрпошти.
Натомість Офіс Генерального прокурора пізніше заявив, що у межах відповідного кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, про підозру у передбаченому КПК порядку не повідомлялося, а відповідні відмітки в ЄРДР були скасовані.
Таким чином, на цей момент окремо існує спір щодо процесуального статусу Кривоноса і окремо — оприлюднені Кравченком матеріали, які, за його твердженням, підтверджують зміст двох епізодів, покладених в основу повідомлення про підозру.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.