Надання апеляційним судом іншої оцінки доказам, які він не досліджував безпосередньо, суперечить вимогам кримінального процесуального закону

Якщо в апеляційній скарзі порушується питання про невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, то апеляційний суд повинен детально перевірити матеріали провадження. Ухвалюючи рішення, відмінне за змістом від рішення місцевого суду, яким погіршується становище засудженого у зв’язку з перекваліфікацією дій останнього на більш тяжкий злочин, апеляційний суд не може обмежитися дослідженням меншої сукупності доказів порівняно з тією сукупністю, яку дослідив місцевий суд.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав ОСОБА_1
винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК.

Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 124 КК та ухвалив новий вирок, яким визнав ОСОБА_1 винуватим
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.

У касаційній скарзі засуджений, зокрема, зазначає про неповноту апеляційного
перегляду. На його переконання, апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, які могли вплинути
на законність та обґрунтованість рішення суду, доводили його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК.

Позиція ККС: скасовано вирок апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС встановила, що апеляційний суд
порушив гарантоване право на об’єктивний, неупереджений розгляд справи в порядку, визначеному ст. 404 КПК, у зв ’язку з чим вирок апеляційного суду не
можна вважати таким, що відповідає положенням статей 370, 420 КПК.

Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об’єктивному,
неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.

Апеляційне провадження є важливою гарантією досягнення мети і виконання
завдань кримінального провадження. Підтверджуючи законність судових рішень, ухвалених судами першої інстанції, вносячи в них зміни, а також скасовуючи незаконні судові рішення, суд апеляційної інстанції тим самим забезпечує охорону прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована відповідна правова процедура. Належний апеляційний перегляд забезпечує реалізацію права кожного на справедливий суд; перевірку законності й обґрунтованості оскаржених рішень суду першої інстанції; виправлення помилок у застосуванні норм матеріального чи процесуального права; недопущення виконання незаконних і необґрунтованих судових рішень.

Коли суд апеляційної інстанції вбачає, що доводи в апеляційній скарзі
прокурора щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам
кримінального провадження виглядають обґрунтованими та потребують перевірки, таку перевірку здійснює шляхом повторного дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, із дотриманням вимог ст. 404 КПК. У разі, якщо висновки суду апеляційної інстанції є відмінними від висновків суду першої інстанції, стосуються сутнісних ознак доказів — достовірності, належності, допустимості — і саме це зумовлює пер екваліфікацію дій особи на іншу статтю КК, то суд апеляційної інстанції зобов’язаний дослідити всі докази з дотриманням вимог ст. 23 КК.

Перевіряючи вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що місцевий суд зробив помилковий висновок про винуватість обвинуваченого у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК, і цей висновок суперечить фактичним обставинам кримінального провадження, не ґрунтується на тих доказах, які були досліджені під час судового розгляду.

Апеляційний суд установив фактичні обставини кримінального провадження,
відмінні від тих, що встановив місцевий суд, за результатом чого дії ОСОБА_1
кваліфікував за ч. 1 ст. 121 КК, водночас надав іншу оцінку доказам у провадженні, безпосередньо дослідивши лише частину з тих доказів, що були предметом дослідження суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що в апеляційній скарзі порушувалося питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального
провадження, що потребувало детальної перевірки матеріалів, суд апеляційної
інстанції, ухвалюючи рішення, відмінне за змістом від рішення місцевого суду, не мав обмежуватися дослідженням меншої сукупності доказів порівняно з тією сукупністю, яку дослідив місцевий суд. Ухвалення апеляційним судом рішення без допиту свідка ОСОБА_5, дослідження лише частини письмових доказів у провадженні, а також надання іншої оцінки доказам, які суд не досліджував безпосередньо, суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

З оскарженого судового рішення вбачається, що за відсутності безпосереднього дослідження всієї сукупності доказів, якими місцевий суд обґрунтував свої висновки, зокрема показань свідка ОСОБА_5, висновків експерта, протоколу огляду місця події, за яким було оглянуто приміщення кухонної кімнати, колегія суддів апеляційного суду, надавши іншу оцінки всій сукупності доказів, погіршила становище засудженого.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги прокурора, колегія суддів
апеляційного суду належним чином не перевірила версії сторони захисту про
заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку із перевищенням меж
необхідної оборони обвинуваченим, про те, що право на необхідну оборону виникло у ОСОБА_1 з огляду на суспільно-небезпечне посягання з боку ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, що виявилося у нанесенні численних ударів, які призвели до заподіяння істотної шкоди здоров’ю.

Детальніше з текстом постанови ВС від 19.01.2022 у справі No 404/2605/20 (провадження No 51-3472км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/102634463
.