Декларація про готовність до експлуатації об’єкта, що належить до І-ІІІ категорії складності, яка складена, видана чи посвідчена відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами, є офіційним документом.
Обставини справи: ОСОБА_1обвинувачувався втому, що він, будучи службовою особою юридичної особи приватного права (голова обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного товариства (далі –ЖБТ), заздалегідь усвідомлюючи те, що ЖБТ не має фінансової спроможності сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста,та водночас розуміючи, що без сплати вказаних коштів об’єкт будівництва, замовником якого є ЖБТ (багатоквартирний житловий будинок із підземним паркінгом), не може бути прийнятим в експлуатацію, уклав з міською радою договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, відповідно до якого ЖБТ зобов’язано було сплатити кошти пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в сумі 1415817,12 грн. Того ж дня ОСОБА_1 з метою отримання формального номера платіжного доручення, який надалі можна було б зазначити в декларації, сплатив від імені ЖБТ на виконання договору кошти в сумі 1000 грн. Згодом ОСОБА_1 з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді уникнення витрат на пайову участь у розвитку інфраструктури міста та якнайшвидшої здачі в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку використав підроблений ним офіційний документ, а саме подав до Центру надання адміністративних послуг (далі -ЦНАП) для подальшої реєстрації в Інспекції ДАБК підписану ним особисто та завірену печаткою ЖБТ декларацію, в п. 22 якої зазначено, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до договору з міською радою сплачено в повному обсязі, напідтвердження чого було вказано номер платіжного доручення.
Декларацію було зареєстровано в Інспекції ДАБК і тим самим прийнято в експлуатацію зазначений багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом.
Такі дії ОСОБА_1 орган досудового розслідування кваліфікував за ч. 1 ст.366, ч.2 ст. 364-1 КК, а саме як службове підроблення (видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей), а також умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало істотної шкоди громадським інтересам та спричинило тяжкі наслідки.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 364-1 КК, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК виправдано за недоведеністю, що вчинено кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується.
За ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За постановою ВС від 12.11.2019 ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасовано з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність у частині необґрунтованості висновку суду щодо невідповідності ознак офіційного документа-декларації, а також через порушення вимог ст. 419 КПК при розгляді провадження судом апеляційної інстанції.
За результатами нового апеляційного розгляду за ухвалою апеляційного суду виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Підстави розгляду кримінального провадження ОП: необхідність відступити від висновку ВС від 12.11.2019 у цьому кримінальному провадженні. Предмет перегляд цієї справи: питання про наявність ознак офіційного документа в декларації про готовність об’єкта до експлуатації в розумінні статей 358, 366 КК.
Обґрунтування позиції ОП: предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК, є офіційний документ, визначення якого передбачається у примітці до ст. 358 КК. Якщо документ не відповідає хоча б одній ознаці, передбаченій у вказаній примітці, то це унеможливлює його віднесення до офіційних документів.
Офіційний документ як предмет злочину має відповідати такими ознакам: 1)документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; 2)зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер, а саме підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків чи може бути використана як документи -докази у правозастосовчій діяльності.
З матеріалів провадження вбачається, що декларація, у підробленні та видачі якої обвинувачувався ОСОБА_1 як службова особа, відповідає ознакам офіційного документа, оскільки судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 станом на момент подачі ним декларації був службовою особою юридичної особи приватного права, мав повноваження представляти інтереси ЖБТ. ОСОБА_1 підписав і завірив печаткою ЖБТ декларацію, заповнену за формою, затвердженою Порядком. Цією декларацією було посвідчено готовність до експлуатації об’єкта будівництва, що належить до І-ІІІ категорії складності,-багатоквартирного житлового будинку із підземним паркінгом, утому числі факт повної сплати ЖБТ як замовником коштів пайової участі в розвитку інфраструктури.
Відповідно до п. 3 Порядку (в редакції постанови КМУ No880 від 21.10.2015) прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
Тобто цей документ (декларація) був доказом готовності до експлуатації об’єкта будівництва. Подання цього документа стало приводом для реалізації Інспекцією ДАБК однієї із своїх функцій, а також підставою для вирішення питання про прийняття юридично значущого рішення –реєстрації декларації, тобто засвідчення прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, що у свою чергу є необхідною умовою для оформлення права власності на новозбудований об’єкт будівництва та вчинення інших дій, направлених на його функціонування. Одночасно недотримання вимог законодавства щодо повноти та достовірності наведених у декларації даних зумовлює наслідки правового характеру, у тому числі притягнення особи до юридичної відповідальності.
З огляду на викладене складена в установленому порядку декларація мала юридичне значення для того органу, якому вона подавалася (Інспекція ДАБК), породила права та обов’язки для цього органу і замовника (ЖБТ).
За таких обставин декларація є офіційним документом, а протилежний висновок судів першої та апеляційної інстанцій є помилковим.
Разом з тим апеляційний суд правильно погодився з твердженням місцевого суду про те, що наведення недостовірних відомостей у декларації є адміністративним правопорушенням у зв’язку з наступним. Відповідно до ч.10 ст.39 Закону від 17.02.2011 No 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об’єкта до експлуатації, та за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Одночасно Законом від 14.10.1994 No 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що вчинення суб’єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами. Цим Законом також визначено, що суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (уразі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, зокрема і за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації.
Окрім того, ст. 96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, у тому числі за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо певних видів об’єктів будівництва.
За таких обставин при вирішенні питання про кваліфікацію відповідного протиправного діяння з огляду на ознаки предмета правопорушення з урахуванням принципу правової визначеності слід дійти висновку, що наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації за наведених у вироку обставин свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, і наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст. 96 КУпАП (у редакції Закону від 09.04.2015No320-VІІІ).
Висновок: декларація про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, яка складена, видана чи посвідчена відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами,є офіційним документом.
Наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації містить склад адміністративного правопорушення за умови, якщо в діянні особи є всі елементи його складу, передбачені ч. 13 ст. 96 КУпАП (у редакції Закону від 09.04.2015No 320-VІІІ).
Детальніше з текстом постанови ККС від 15.02.2021 у справі No727/5768/18 (провадженняNo51-1328кмо19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95042465