Нюанси звільнення адвоката, який працює на підприємстві: адвокат Ганна Лисенко

Під час марафону вебінарів для адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему: “Захист трудових і соціальних прав адвокатів” Ганна Лисенко – партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко», адвокат з трудового права, член комітету з трудового права ННАУ представила тему: “Нюанси звільнення адвоката”, де розповіла про види звільнень, вимоги для звільнення адвоката, які є помилки при звільненні, їхні особливості під час лікарняного та про конфлікт інтересів. Розглянула постанови, які, безпосередньо, стосувалися теми доповіді.

Адвоката, який перебуває в трудових відносинах можна звільнити за таких причин:

За власною ініціативою

Після припинення трудового договору

  • за угодою сторін
  • у зв’язку з закінченням строкового договору
  • розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця

За яких умов адвокат може звільнитися за власною ініціативою?

  • за власним бажанням
  • за строковим трудовим договором
  • у зв’язку невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору

Коли може припинитися трудовий договір?

  • • Угода сторін — п. 1 ст. 36 КЗпП
  • • Закінчення строку дії договору — п. 2 ст. 36 КЗпП
  • • Призов або вступ працівника на військову службу — п. 3 ст. 36 КЗпП
  • • Переведення працівника на інше підприємство — п. 5 ст. 36 КЗпП
  • • Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством — п. 6 ст. 36 КЗпП
  • • Відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці — п. 6 ст. 36 КЗпП
  • • Набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі — п. 7 ст. 36 КЗпП
  • • Підстави, передбачені контрактом — п. 8 ст. 36 КЗпП

Коли трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця?

  • • Ліквідація підприємства, скорочення чисельності (штату) працівників — п. 1 ст. 40 КЗпП
  • • Виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації — п. 2 ст. 40 КЗпП
  • • Виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я — п. 2 ст. 40 КЗпП
  • • Систематичне невиконання трудових обов’язків — п. 3 ст. 40 КЗпП
  • • Прогул — п. 4 ст. 40 КЗпП
  • • Нез’явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності протягом більш як чотирьох місяців підряд — п. 5 ст. 40 КЗпП
  • • Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу — п. 6 ст. 40 КЗпП
  • • Поява на роботі в стані сп’яніння — п. 7 ст. 40 КЗпП
  • • Встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування п.11 ст.40 КЗпП
  • • Одноразове грубе порушення трудових обов’язків — п. 1 ст. 41 КЗпП

Порядок звільнення з ініціативи адвоката

  • 1. Заява про звільнення
  • 2. Наказ про звільнення
  • 3. Розрахунок
  • 4. Розірвання відносин як з представником

Інструкція по звільненню з ініціативи роботодавця

  • 1. Причина звільнення
  • 2. Категорія працівника
  • 3. Фіксація обставин
  • 4. Запит пояснень у працівника
  • 5. Отримання згоди виборного органу (профспілки)
  • 6. Видання наказу
  • 7. Повний розрахунок у день звільнення

Які можуть бути помилки при звільненні?

  • Недоведеність порушення (прогулу, невиконання трудових обов’язків, стан тощо)
  • Не фіксують порушення
  • Не вимагають надати пояснення ст. 149 КЗпП
  • Не отримання рішення профспілки
  • Звільняють під час лікарняного, відпустки
  • Не видають трудову книжку та розраховуються

Звільнення під час лікарняного, відпустки, декрету

Звільнення працівника є незаконним, якщо у день звільнення відкрито лікарняний лист, хоч і після видання наказу про звільнення.

Щоб цього уникнути, варто внести зміни до наказу в частині дати звільнення.

Працівник не може бути звільнений у день, який передує дню видання роботодавцем наказу про звільнення.

Він може бути звільнений за прогул лише у день видання наказу роботодавця або у будь який наступний день за днем видання наказу по звільнення.

Конфлікт інтересів при звільненні адвоката

Конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи (Ст. 39 ПАЕ).

У разі звільнення працівника як форми накладення дисциплінарного стягнення за дисциплінарний проступок, має бути дотримано відповідної процедури, передбаченої ст. 149 КЗпП України, а саме отримано письмові пояснення (або письмову відмову від їх надання), враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну шкоду, попередню роботу працівника, та обставини, за яких було вчинено такий проступок.

Відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й:

Тимчасова непрацездатність працівника підтверджується листком непрацездатності, проте наявність поважних причин неявки на роботі визнається у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча вона і не була підтверджена листком непрацездатності.

  • ● Матеріали справи свідчать про звернення позивача у день відсутності на роботі за медичною допомогою і ці обставини не спростовані.
  • ● У разі, якщо у суду виникли сумніви у достовірності записів у медичній документації, він мав право перевірити їх достовірність шляхом запиту до відповідного медичного закладу.
  • ● Відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами.