З початком війни знову гостро постало питання застосування положень законодавства про форс-мажор. Однак тепер в юридичній спільноті шириться «категоричне» розуміння, що тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлено форс-мажором. Утім, вбачається, що такий підхід не відповідає законодавству та судовій практиці.
Після введення в Україні воєнного стану, кримінальне процесуальне законодавство зазнало суттєвих змін. Зокрема, вони торкнулись порядку проведення дистанційного судового засідання.
Постанова Великої Палати ВС від 2 лютого 2022 року у справі № 826/15154/17 (провадження № 11-455апп2) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/103893127.
Рішення в цій справі ухвалене Палатою 11 січня 2022 року й набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції.
За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури викрито та повідомлено про підозру громадянину за фактами вчинення державної зради в умовах воєнного стану та незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України).
Запорізькою обласною прокуратурою депутату Мелітопольської районної ради повідомлено про підозру у держзраді та колабораційній діяльності (ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України).
Від початку введення воєнного стану в Україні трудові питання стали чи не одними з найгостріших питань для бізнесу. Чимало компаній, з одного боку, були вимушені зупинити свою діяльність через військову агресію рф, а з іншого боку, як роботодавці, дотримуватися вимог законодавства щодо трудових прав та гарантій працівників.
Тому суди у своїй практиці застосовують римські максими, які формувалися протягом століть та в основі яких перебувають добросовісність, справедливість і розумність.
Катерина Рашевська, юристка ГО «Регіональний центр прав людини» у виступі на тему «Міжнародно-правова кваліфікація примусового переміщення дітей з тимчасово окупованих територій до рф та механізми їхнього повернення в Україну» під час Круглого столу «Безпека і захист дитини в умовах воєнного часу: сучасні виклики, загрози та шляхи їх подолання», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, торкнулася важливих питань евакуації цивільного населення і примусового переміщення дітей під час війни.
У Варшаві відбулася зустріч Голови НААУ Лідії Ізовітової з головою офісу омбудсмена Республіки Польща Мирославом Врублевським.
Рішення в цій справі ухвалене Палатою 15 березня 2022 року й набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції.
В ході досудового розслідування, розпочатого за фактом планування та ведення агресивної війни РФ проти України, встановлено, що частина прибутку цих підприємств йшла на підготовку та ведення війни, а також використовувалась у підривній діяльності проти країни.
За процесуального керівництва прокурорів Одеської обласної прокуратури місцевому жителю повідомлено про підозру у несанкціонованому поширенні інформації про переміщення, рух і розташування Збройних Сил України, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 114-2 КК України).
Детальніше з текстом ухвали Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі No 640/7077/20 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/104300425.
Делегація НААУ висловила вдячність за всебічну підтримку, в тому числі і благодійні кошти, надані українських адвокатам і всім громадянам, які перебувають у Польщі після початку російської агресії проти України.