Поширення негативної інформації про працівника, зазначеної в листі колишнього роботодавця, принижує честь, гідність і ділову репутацію

17 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллієрз Інтернешнл» (далі – ТОВ «Коллієрз Інтернешнл») у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначала, що відповідач як її колишній роботодавець надіслав потенційному роботодавцю листи, в яких міститься недостовірна інформація про її професійні та ділові якості. Інформація, яка міститься у зазначених листах, не відповідає дійсності, нічим не підтверджена, має недостовірний, негативний та образливий характер, на приниження честі, гідності та ділової репутації. Відомості, які містяться в листах відповідача, не носять оціночний характер та викладені у формі фактичних тверджень, що формують у необмеженого кола
потенційних роботодавців негативне уявлення про неї, її професійні якості та навички.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено частково, визнано такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію
ОСОБА_1 відомості, поширені ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» відносно неї;
зобов’язано відповідача спростувати їх шляхом надсилання тексту спростування на адресу потенційного роботодавця; стягнуто з відповідача 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Суди першої та апеляційної інстанцій керувались тим, що відомості, поширені відповідачем відносно позивача в листі, надісланому на адресу потенційного роботодавця, не відповідають дійсності, принижують її честь, гідність і ділову репутацію, у зв’язку з чим підлягають спростуванню.

Переглядаючи справу, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та звернув увагу на таке.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Поширена відповідачем щодо ОСОБА_1 негативна інформація є недостовірною, є фактичним твердженням та принижує її честь, гідність та ділову репутацію, оскільки потенційний роботодавець позивача після отримання листа відповідача мав можливість сформувати своє уявлення про професійні та ділові якості позивача.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишив без змін.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 761/8049/21 (провадження № 61-17458св23) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/118485797.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.