Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого – Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач – Міністерство юстиції України,
відповідач – ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року Міністерство юстиції України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.
Позовна заява мотивована тим, що на відеохостингу «YouTube» 15 лютого 2021 року о 14.00 год оприлюднена прес-конференція на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3» за участю ОСОБА_1 , яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час прес-конференції поширено недостовірну інформацію щодо діяльності Міністерства юстиції України, яка порушує його немайнові права і має бути спростована відповідачем у спосіб, яким була поширена
При цьому зазначав, що державне регулювання діяльності приватного виконавця забезпечується Міністерством юстиції України.
Ураховуючи наведене, Міністерство юстиції України просило суд визнати недостовірною та такою, що порушує право Міністерства юстиції України на недоторканість ділової репутації, інформацію, оприлюднену 15 лютого 2021 року на прес-конференції на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3» за участю ОСОБА_1 та розміщеній за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16:14, 17:27, 18:54, 19:24 хвилинах хронометражу, а саме:
– «у тезі приватного виконавця ОСОБА_1 , який зазначив, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за скаргою, яку скаржник, начебто, не писав»;
– «у тезі приватного виконавця ОСОБА_1 , який зазначив, що Міністерство юстиції України мало б звернутися до правоохоронних органів щодо направлення фіктивних скарг»;
– «у тезі приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерством юстиції України підготовлено подання на підставі скарги боржника, який її не підписував»;
– «у тезі приватного виконавця ОСОБА_1, який вказав, що скаржником на засіданні Дисциплінарної комісії повідомлено, що скаргу він не писав».
Також просило зобов`язати ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію, що міститься в оприлюдненій 15 лютого 2021 року прес-конференції Асоціації приватних виконавців України на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3», за участю ОСОБА_1 та розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме:
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за скаргою, яку скаржник, начебто, не писав»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерство юстиції України мало б звернутися до правоохоронних органів щодо направлення фіктивних скарг»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерством юстиції України підготовлено подання на підставі скарги боржника, який її не підписував»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який вказав, що скаржником на засіданні Дисциплінарної комісії повідомлено, що скаргу він не писав», шляхом розміщення на відеохостингу «YouTube» повідомлення наступного змісту: «Спростування. Інформація, що міститься в оприлюдненій 15 лютого 2021 року прес-конференції Асоціації приватних виконавців на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3», за участю ОСОБА_1 , яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за скаргою, яку скаржник, начебто, не писав»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерство юстиції України мало б звернутися до правоохоронних органів щодо направлення фіктивних скарг»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерством юстиції України підготовлено подання на підставі скарги боржника, який її не підписував»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який вказав, що скаржником на засіданні Дисциплінарної комісії повідомлено, що скаргу він не писав» є недостовірною».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 20 грудня 2021 року у складі судді Данелюк О. М. позов Міністерства юстиції України задоволено.
Визнано недостовірною та такою, що порушує право Міністерства юстиції України на недоторканість ділової репутації, інформацію, оприлюднену 15 лютого 2021 року на прес-конференції на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3» за участю ОСОБА_1 та розміщеній за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16:14, 17:27, 18:54, 19:24 хвилинах хронометражу, а саме:
– «у тезі приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за скаргою, яку скаржник, начебто, не писав»;
– «у тезі приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерство юстиції України мало б звернутися до правоохоронних органів щодо направлення фіктивних скарг»;
– «у тезі приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерством юстиції України підготовлено подання на підставі скарги боржника, який її не підписував»;
– «у тезі приватного виконавця ОСОБА_1, який вказав, що скаржником на засіданні Дисциплінарної комісії повідомлено, що скаргу він не писав».
Зобов`язано ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію, що міститься в оприлюдненій 15 лютого 2021 року прес-конференції Асоціації приватних виконавців України на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3», за участю ОСОБА_1 та розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за скаргою, яку скаржник, начебто, не писав»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерство юстиції України мало б звернутися до правоохоронних органів щодо направлення фіктивних скарг»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерством юстиції України підготовлено подання на підставі скарги боржника, який її не підписував».
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який вказав, що скаржником на засіданні Дисциплінарної комісії повідомлено, що скаргу він не писав» шляхом розміщення на відеохостингу «YouTube» повідомлення наступного змісту: «Спростування. Інформація, що міститься в оприлюдненій 15 лютого 2021 року прес-конференції Асоціації приватних виконавців на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3», за участю ОСОБА_1 , яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за скаргою, яку скаржник, начебто, не писав»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерство юстиції України мало б звернутися до правоохоронних органів щодо направлення фіктивних скарг»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерством юстиції України підготовлено подання на підставі скарги боржника, який її не підписував»;
– «теза приватного виконавця ОСОБА_1, який вказав, що скаржником на засіданні Дисциплінарної комісії повідомлено, що скаргу він не писав» є недостовірною».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що інформація, що оприлюднена 15 лютого 2021 року на прес-конференції на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3» за участю ОСОБА_1 і розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , є такою, що порушує право Міністерства юстиції України на недоторканість ділової репутації, такою, що має негативний характер та завдає шкоди діловій репутації позивача.
Суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду та прецедентну практику Європейського суду з прав людини.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 20 грудня 2021 року відмовлено.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 20 грудня 2021 року скасовано.
У задоволенні позову Міністерства юстиції України відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що, зважаючи на встановлені судом обставини, поширена відповідачем інформація за своїм змістом є оціночним судженням, а не фактичними твердженнями, оскільки він виклав своє власне бачення щодо заяв інших осіб, а саме боржників, за, нібито скаргами яких Міністерством юстиції України було розглянуто дисциплінарне провадження щодо нього, про те, що вони не підписували відповідних скарг.
Розмежовуючи оціночні судження та фактичні твердження, апеляційний суд послався на судову практику Верховного Суду та прецедентну практику Європейського суду з прав людини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року до Верховного Суду, Міністерство юстиції України, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 рокускасувати та залишити в силі заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 20 грудня 2021 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, надав неправильну правову оцінку оспорюваній інформації, яка на думку заявника є фактичним твердженням, а також взяв до уваги докази, досліджені поза межами судового засідання.
Вказує, що спірна інформація не може вважатися оціночним судженням, оскільки ОСОБА_1 на час її оприлюднення були відомі підстави притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а надана інформація була перекручуванням фактів. Крім того, вказує, що апеляційний суд безпідставно відмовився безпосередньо досліджувати надані заявником докази, необґрунтовано віддавши перевагу іншим доказам.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2023 року поновлено Міністерству юстиції України строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
05 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 лютого 2021 року на відеохостингу «YouTube» було оприлюднена прес-конференція на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3» за участю ОСОБА_1 , яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ході прес-конференції ОСОБА_1 було оприлюднено оспорювану у цій справі інформацію.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судового рішення визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення Міністерство юстиції України вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/17425/16, від 20 листопада 2019 року у справі № 539/3299/15-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 761/42433/17-ц, від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 та від 19 січня 2022 року у справі № 359/861/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга Міністерства юстиції України задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судове рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову Міністерства юстиції України, суд апеляційної інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, належно дослідив заявлені позивачем позовні вимоги, дійшовши обґрунтованого висновку, що спірна інформація є оціночним судженням відповідача, який висловив своє власне бачення словам інших осіб, не стверджуючи жодних обставин від свого імені.
Доводи касаційної скарги про те, що спірна інформація не може вважатися оціночним судженням, оскільки ОСОБА_1 на час її оприлюднення були відомі підстави притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а надана інформація була перекручуванням фактів, не заслуговують на увагу, оскільки процедура притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не є предметом розгляду у цій справі та не впливає на вирішення справи про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації. ОСОБА_1 у цій конкретній ситуації від свого імені оцінив висловлювання інших осіб, що не може бути спростовано, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року (справа 12/1984/84/131, Лінгенс проти Австрії) та статті 30 Закону України «Про інформацію».
Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що спірна інформація була поширена відповідачем на основі пояснень боржників, які пояснили на відео, що скарг на приватного виконавця ОСОБА_1 не підписували, останній висловив свої власні міркування щодо їх слів, тобто його вислови є оціночним судженням.
Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що апеляційний суд повинен був досліджувати відеозапис зі спірними висловлюваннями в судовому засіданні, а не при підготовці до розгляду справи, як зазначено в судовому рішенні, проте ця обставина не може бути підставою для скасування правильного по суті та законного судового рішення, оскільки воно ухвалювалося в сукупності всіх наданих сторонами доказів й обґрунтувань, сторони під час розгляду справи не були позбавлені можливості висловлювати свої міркування щодо заявлених позовних вимог, зокрема й щодо дослідженого судом відеозапису за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, яке наводилося у позовній заяві, а порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина друга статті 412 ЦПК України).
Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права. Надана апеляційним судом правова оцінка фактичним обставинам справи ґрунтується на вимогах закону, і з нею погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець С. Ф. Хопта