Порушення апеляційним судом права на захист убачається в разі розгляду цим судом апеляційної скарги сторони обвинувачення за відсутності сторони захисту – адвоката й засудженого – попри наявність у матеріалах кримінального провадження клопотання сторони захисту про відкладення розгляду справи, зокрема, у зв’язку із хворобою засудженого та неможливістю його прибуття в судове засідання, з якого випливає, що засуджений мав намір брати участь у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги сторони обвинувачення, і вказівки в ньому на те, що згодом будуть надані відповідні документи на підтвердження хвороби засудженого та перебування його на лікарняному.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК. Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 765, 43 грн на відшкодування матеріальної та 3 000 грн моральної шкоди, а також 5 000 грн – витрати на правову допомогу.
Апеляційний суд змінив цей вирок, постановив стягнути із засудженого на користь потерпілого 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 22 242,50 грн – витрат на правову допомогу, залишивши цей вирок незмінним в іншій частині.
У касаційній скарзі захисник зазначає, що апеляційний суд у порушення вимог
процесуального закону розглянув кримінальне провадження за апеляційною
скаргою потерпілого за відсутності сторони захисту (засудженого та захисника).
Стверджує, що напередодні судового засідання захисником було направлено
клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою засудженого та зайнятістю в іншому судовому засіданні у провадженні, в якому її підзахисний
перебуває під вартою. Проте апеляційний суд розгляд справи не відклав і розглянув її за відсутності сторони захисту. Вважає, що у такий спосіб було порушено право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вважає, що апеляційним судом було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки апеляційний суд не забезпечив реалізації ним цього права згідно з вимогами КПК під час перегляду справи в апеляційному порядку, що є істотним порушенням вимог кримінального
процесуального закону.
Як видно з мате ріалів кримінального провадження, його розгляд у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_2 був призначений на 27.07.2021. За клопотанням захисника засудженого апеляційний розгляд було відкладено на 30.07.2021. Напередодні судового засідання цей адвокат подала клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи, зокрема, у зв’язку із хворобою засудженого ОСОБА_1 та неможливістю його прибуття в судове засідання. При цьому адвокат зазначила, що в подальшому будуть надані відповідні документи на підтвердження хвороби засудженого та перебування його на лікарняному.
Як видно з журналу судового засідання та ухвали, апеляційний суд 30.07.2021
розглянув апеляційну скаргу сторони обвинувачення за відсутності сторони захисту – адвоката та засудженого.
У зв’язку із цим колегія суддів звертає увагу на те, що право підозрюваного,
обвинуваченого на захист є невід’ємною складовою права на справедливий суд
(ст. 6 Конвенції, ст. 21 КПК). Право на захист закріплено ст. 63 Конституції України, а забезпечення цього права є однією з основних засад судочинства в Україні (ст. 129 Основного Закону, ст. 7 КПК).
Колегія суддів ККС вважає, з боку суду апеляційної інстанції мало місце порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки апеляційний суд не забезпечив
реалізації ним цього права згідно з вимогами КПК під час перегляду справи в апеляційному порядку. Адже з клопотання сторони захисту про відкладення
розгляду справи фактично вбачається, що засуджений мав намір брати участь у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги потерпілого та цивільного позивача, який порушував питання про збільшення розміру відшкодування шкоди, яка за вироком місцевого суду підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. Посилання апеляційного суду в ухвалі на те, що ОСОБА_1 не підтвердив факт свого захворювання, є неприйнятним. Адже відповідні документи про це сторона захисту могла надати лише після одужання засудженого. До того ж, відповідний документ з медичної установи сторона захисту долучила до касаційної скарги, що свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно хворів з 28.07.2021 по 06.08.2021.
Детальніше з текстом постанови ВС від 01.09.2022 у справі No 740/2157/19 (провадження No 51-5091км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106079365.