Підтвердження Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим органам країни розташування сторони договору, невідповідності кількісних та/або якісних характеристик товару умовам договору є підставою для звільнення від застосування пені за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснення розрахунків в іноземній валюті
20 серпня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Груп ТМ» та Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31січня 2017року у справі No825/2086/16 (провадження NoК/9901/40577/18, NoК/9901/40580/18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Груп ТМ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Контролюючий орган провів перевірку платника податків, за результатами якої було встановлено порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, зокрема,за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Платник податків не погодився з установленими порушеннями та послався на неврахування контролюючим органом того, що він та його контрагент-нерезидент дійшли згоди про прийом товару відповідно до якості на місці завантаження, у зв’язку з чим майже за кожним відвантаженням між імпортером і підприємством-експортером узгоджувався акт уцінки від 5% до 10% готової продукції, а за кожною вантажно-митною декларацією відбувався експорт продукції на 100-200доларів США менше, ніж заявлялося в інвойсі на оплату й у вантажно-митній декларації. Кожен акт уцінки підписувався обома сторонами експортного контракту як додаткова угода, у зв’ язку з чим вартість відвантаженої продукції за вантажно-митною декларацією була більшою,ніж фактично узгоджена вартість між сторонами контракту.
Чернігівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову. Київський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив адміністративний позов.
Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Підтвердження Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим органам країни розташування сторони договору невідповідності кількісних та/або якісних характеристик товару умовам договору є підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події. Відбувається відповідним чином оформлене повернення товару або його частини експортеру на суму вартості такого товару, а також повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково – на суму таких коштів. Здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України на суму сплачених податків. Здійснення оподаткування засвідчується письмовим поясненням резидента-експортера.
Відсутність документів про невідповідність кількісних та/або якісних характеристик товару умовам договору, підтвердженим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим органам країни розташування сторони договору, указує на додержання порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті та протиправність застосування штрафів та/або пені, зокрема, за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі No825/2086/16 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/91103960