Члени Комітету з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення при Національній асоціації адвокатів України (НААУ) розповіли про практичні результати проєкту «Адвокат+» в інтерв’ю UA.NEWS. На запитання відповідали члени Комітету Ігор Андрєєв і Поліна Марченко та заступниця голови Комітету Жанна Грушко.
Правовий вакуум на межі статусів
За словами члена Комітету Ігоря Андрєєва, який брав участь у пілотних виїздах адвокатів до 157-ї окремої механізованої бригади, 79-ї окремої десантно-штурмової бригади та 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан», головна проблема — не в змісті законодавства, а у відсутності посередника між нормою і військовослужбовцем. «Найбільша проблема полягає навіть не в законодавстві. Проблема в тому, що між законом і військовослужбовцем часто немає людини, яка могла б пояснити, як цим законом скористатися», — зазначив він, додавши, що однакові правові ситуації в різних частинах вирішувалися по-різному, що й стало підставою для систематизації типових проблем.
Членкиня Комітету Поліна Марченко пояснила, що дефіцит норм не є першопричиною складнощів: «Проблема якраз не в кількості норм — їх вистачає з надлишком… Проблема в тому, що кожен орган будував свою частину системи ізольовано. Немає єдиної точки входу». За її словами, юридичний супровід переривається на кожному переході між статусами — від чинного військовослужбовця до особи на лікуванні, а потім до ветерана чи особи з інвалідністю, — оскільки один орган уже втрачає повноваження, а інший ще не підключився.
Три рівні роботи «Адвокат+»
Поліна Марченко описала архітектуру проєкту як таку, що не дублює державну систему безоплатної правової допомоги (БПД) і не займається масовим судовим представництвом, а закриває нішу первинного юридичного орієнтування. За її словами, модель має три рівні: закріплення адвокатів за бригадами для ведення справи в контексті потреб підрозділу; польова фіксація документів і визначення терміновості; систематизація звернень у типові алгоритми дій через CRM-систему платформи «Адвокат+» (advokatplus.unba.org.ua), яка виконує функцію єдиного входу — оцінює проблему і скеровує людину туди, де їй реально нададуть допомогу.
Вплив цивільних проблем на фронт
Заступниця голови Комітету Жанна Грушко зазначила, що невирішені цивільні питання безпосередньо позначаються на стані військовослужбовців у бою: «Наявність невирішених цивільних проблем суттєво відволікає військовослужбовця і деморалізує його прямо на полі бою через постійну тривогу». Серед типових прикладів вона назвала неможливість зняти кошти із заблокованого рахунку, конфлікти щодо спілкування з дитиною та проблеми з банками через кредити — питання, на вирішення яких у військових часто немає часу.
Щодо роботи з родинами зниклих безвісти й військовополонених Жанна Грушко зауважила, що в таких випадках цифрові алгоритми відходять на другий план, а визначальною стає особиста комунікація: «Наше абсолютне правило — не обіцяти конкретних результатів чи швидких термінів, адже ці люди мають бути готові до довгого процесу». Вона також звернула увагу на неврегульованість механізмів компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло та за моральну шкоду, назвавши це «величезною прогалиною» у законодавстві.
Системні законодавчі пропозиції
За словами Ігоря Андрєєва, узагальнення звернень з підрозділів лягло в основу 11 пропозицій, які НААУ передала Кабінету Міністрів України: «Вони не народилися в кабінетах. Це результат живого спілкування в підрозділах». Найбільш принциповими він назвав питання проходження військово-лікарської експертизи, своєчасного оформлення поранень і отримання виплат. Він також повідомив, що з огляду на суттєві відмінності нормативної бази Збройних Сил України та Національної гвардії України — від проходження служби до соціальних гарантій — Комітет підготував окремий посібник для військовослужбовців Національної гвардії.
Довіра військового командування
Ігор Андрєєв розповів, що недовіра командування на початку роботи проєкту була радше наслідком нерозуміння ролі адвоката, ніж принциповим опором: адвокати одразу пояснювали, що не перевіряють командування і не втручаються в управління частиною. За його словами, ставлення змінилося, коли командири побачили, що звернення щодо ВЛК чи сімейних питань більше не потребують їхньої особистої участі.
Підсумовуючи, Поліна Марченко визначила місію проєкту як переведення повторюваних індивідуальних проблем військовослужбовців на рівень системної правової реформи, а Жанна Грушко — як перехід «від декларативного права до права, яке реально працює».
Читайте також на «Адвокат Пост»: Комітет НААУ за п’ять місяців опрацював 140 звернень військових і передав Кабміну та Президенту 23 пропозиції змін до законодавства.
Джерела: офіційна сторінка Комітету та проєкту — unba.org.ua, advokatplus.unba.org.ua.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.