Якщо позов спрямований на відновлення власником володіння спірною земельною ділянкою, вимогу про зобов’язання фізичної особи, яка незаконно набула права власності на земельну ділянку фермерського господарства, повернути у відання держави земельну ділянку слід розуміти як вимогу про витребування цієї ділянки з чужого незаконного володіння на користь власника.
30 серпня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом заступника
керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до Головного управління
Держгеокадастру у Харківській області (далі – ГУ Держгеокадастру у Харківській області), ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов’язання повернути земельну ділянку.
Судом установлено, що в грудні 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, строком на 49 років. Право оренди
земельної ділянки було зареєстровано ОСОБА_2 у встановленому порядку.
У липні 2015 року створено Фермерське господарство «Олта-А» (далі – ФГ «Олта-А»), керівником якого є ОСОБА_2.
Загальними зборами засновників та членів ФГ «Олта-А» в квітні 2016 року прийнято рішення про проведення приватизації земельних ділянок, які знаходяться в користуванні ФГ «Олта-А», його членами. Ухвалено подати відповідні заяви до обласного органу Держгеокадастру в десятиденний термін.
В квітні 2016 року до ГУ Держгеокадастру у Харківській області надійшла заява члена ФГ «Олта-А» ОСОБА_1 про передачу йому на підставі статті 118 ЗК України у власність земельної ділянки, площею 4,7350 га, яка перебуває у користуванні ФГ «Олта-А» на підставі договору оренди землі.
Наказом ГУ Держгеокадастру в Харківській області в травні 2016 року передано громадянину – члену ФГ «Олта-А» ОСОБА_1 у власність для ведення фермерського господарства земельну ділянку. Пунктом 3 цього наказу передбачено оформити право власності на земельну ділянку після припинення ФГ «Олта-А».
У травні 2017 року ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.
Таким чином, на думку прокурора, метою отримання земельних ділянок було не створення та ведення фермерського господарства одноосібно або з членами родини, а отримання їх безкоштовно, за пільговою процедурою поза конкурсом, без проведення земельних торгів із подальшою приватизацією.
Рішенням районного суду у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду постанову апеляційного суду в частині визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення державного реєстратора скасовано ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.
Постанову апеляційного суду в частині зобов’язання ОСОБА_1 повернути у відання держави земельну ділянку змінено, викладено мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а резолютивну частину в такій редакції: «Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку, площею 4,7350 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1073)», поновлено виконання постанови
апеляційного суду у нескасованій частині з огляду на таке
Для реалізації права на приватизацію землі, визначеного статтею 32 ЗК України та статтею 13 Закону України «Про фермерське господарство», фізична особа – майбутній засновник фермерського господарства – повинен попередньо отримати земельну ділянку в користування для створення фермерського господарства.
Якщо особа увійшла до складу членів фермерського господарства після його створення, тобто не отримавши для такого створення земельної ділянки, то вона не має права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, яка перебуває у користуванні цього фермерського господарства. Для отримання
земельної ділянки у власність вона має звертатися до відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в загальному порядку,
визначеному статтями 116, 118 ЗК України.
Земельна ділянка, що перебуває у користуванні фермерського господарства, може бути передана у власність фізичній особі – члену цього господарства лише після припинення прав останнього на таку ділянку.
У квітні 2016 року ОСОБА_1, який є членом ФГ «Олта-А», проте не передав земельну ділянку до цього господарства як засновник, звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою, в якій просив передати йому у власність земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ФГ «Олта-А». При цьому підставою передання він зазначив статтю 118 ЗК України, тобто просив виділити йому земельну ділянку для ведення фермерського господарства на загальних підставах, проте із земель, що вже перебувають у користуванні фермерського господарства.
Верховний Суд звернув увагу, що член фермерського господарства, який не отримував земельну ділянку у користування для створення фермерського
господарства, може отримати таку земельну ділянку у власність виключно на загальних підставах.
ОСОБА_1 у заяві не зазначив про наявність у нього як фізичної особи, яка бажає створити фермерське господарство, матеріальних та трудових ресурсів для ефективного здійснення фермерської діяльності. Більше того, ОСОБА_1 після передачі йому у власність спірної земельної ділянки фермерську діяльність не здійснював, а передав останню в оренду ФОП ОСОБА_3. За встановлених у цій
справі обставин поведінка ОСОБА_1 щодо спірної земельної ділянки не є
добросовісною.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із подальшою реєстрацією за ним права власності є незаконними.
Однак колегія суддів не погодилася з висновком суду апеляційної інстанції в частині визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області та в частині скасування рішення державного реєстратора з огляду на таке.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України).
Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення такого майна з чужого незаконного володіння.
Вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної
реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.
Саме тому, виходячи з мети позову, який заявив прокурор, і його обґрунтування, вимогу зобов’язати ОСОБА_1 повернути у відання держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку слід розуміти як вимогу про витребування цієї ділянки з володіння ОСОБА_1 на користь власника. Зміни під час провадження у справі в адміністративно-територіальному устрої та перехід права розпорядження певними земельними ділянками від держави до територіальної громади не впливають на можливість задоволення цього позову та виконання рішення суду на користь належного суб’єкта (територіальної громади).
Втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння спірною земельною ділянкою ґрунтується на законі. Легітимною метою такого втручання є публічні інтереси у контролі за раціональним використанням сільськогосподарських земель, які є обмеженим природним ресурсом. З огляду на недобросовісність поведінки у спірних правовідносинах як ГУ Держгеокадастру у Харківській області, так і ОСОБА_1, втручання у право останнього на мирне володіння спірною ділянкою та її повернення у володіння власника будуть пропорційними легітимній меті і, враховуючи встановлені обставини справи, не становитимуть для ОСОБА_1 надмірного тягаря.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 633/409/18 (провадження № 61-19180св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176159.