Специфіка договору про надання правової допомоги крізь призму законодавства та судової практики: адвокат Ася Тарасова

Ася Тарасова – адвокат, член Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, член Комітету з питань адвокатської етики НААУ, провела у Вищій школі адвокатури вебінар на тему: «Договір про надання правової допомоги: вимоги, дисциплінарна та судова практика».

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також статтею 14 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової (правничої) допомоги є договором, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.

Договір про надання правової допомоги є одним із документів, що посвідчує повноваження адвоката. Саме з моменту його укладення у адвоката з’являється клієнт, а в останнього – адвокат (захисник).

Укладаючи такий договір, варто керуватися, по-перше, загальними положеннями про договір, що встановлені цивільним законодавством, а також приписами профільного Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики (далі – ПАЕ), якими висуваються конкретні вимоги.

Під час укладення договору про надання правової допомоги адвокат має пам’ятати про законодавчо встановлені заборони на його укладення та випадки, коли останній має відмовитися від виконання договору. Йдеться мова про такі випадки:

  • У разі виникнення конфлікту інтересів або можливості його виникнення (ст. ст. 9, 20 ПАЕ);
  • Якщо результат, якого бажає Клієнт, або засоби його досягнення на яких Клієнт наполягає, є протиправними, суперечать Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та ПАЕ (п. 2 ч. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність);
  • Доручення Клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката п. 1 ч. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність);
  • Адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом (п. 3 ч. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність);
  • Якщо виконання доручення може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці (ст. 10 ПАЕ), крім випадків наявності письмової згоди Клієнта (ст. 22 ПАЕ);
  • Адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка бере участь в судочинстві, кримінальному провадженні тощо (п. 5 ч. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність);
  • Виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членам його сім’ї, професійним обов’язкам, інших обставин, пов’язаних з конфліктом інтересів (п. 6 ч. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

На вимогу клієнта до укладення договору про надання правової допомоги адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) має повідомити клієнту, чи має адвокат належну кваліфікацію для надання професійної правничої допомоги у конкретній справі та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів (ст. 16 ПАЕ).

Адвокат має право відмовитись від прийняття доручення Клієнта, виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення. Приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання (ст. 17 ПАЕ).

Важливо також пам’ятати, що у разі відмови від укладення договору адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулась з пропозицією укладання Договору (ч. 2 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За загальним правилом договір про надання правової допомоги укладається у письмовій формі. Однак законодавством також передбачена можливість укладення в усній формі у разі, якщо:

  • надаються усні та письмові консультації, роз’яснення із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
  • клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим. У такому випадку має бути подальше укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди – у найближчий можливий строк (ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність). У цьому контексті до уваги слід брати також Рішення РАУ «Про затвердження роз’яснення щодо оформлення ордерів на надання правової допомоги до укладання письмового договору» № 57 від 12.04.2019 року.

При цьому зміст договору не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та Правилам адвокатської етики.

Сторонами договору про надання правової допомоги є:

  • Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання;
  • Клієнт або особа, яка діє в інтересах клієнта.

Якщо Договір укладений на користь Клієнта з особою, яка діє в його інтересах, Адвокат зобов’язаний отримати підтвердження згоди Клієнта на надання правової (правничої) допомоги виключно в випадку, коли цього вимагає закон (стаття 15 ПАЕ).

У цьому аспекті варто згадати про Рішення РАУ «Про затвердження роз’яснення щодо отримання адвокатом від клієнта згоди на укладання договору про надання правової допомоги» № 56 від 12.04.2019 року та Рішення РАУ «Про надання роз’яснень щодо обсягу прав повіреного на укладання договору про надання адвокатом (захисником) правової допомоги» № 65 від 4-5.07.2014 року.

Що стосується припинення договору, то такий припиняє свою дію належним виконанням. Частина 2 статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що договір може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін.

Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором:

  • Клієнтом (ст. 31 ПАЕ);
  • Адвокатом (ст. 32 ПАЕ)

Серед підстав для розірвання договору:

  • якщо в процесі виконання доручення Клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів цього та інших Клієнтів, за обставин, зазначених в статтях 20 та 22 ПАЕ (ст. 34 ПАЕ);
  • неможливість дотримання принципу конфіденційності (ст. 34 ПАЕ).

Якщо сторона Договору з Клієнтом є адвокатське бюро та адвокатське об’єднання, при виникненні обставин, які є підставами для розірвання договору, пов’язаних з конкретним адвокатом, можуть бути вжиті заходи по заміні адвоката за згодою Клієнта (ст. 36 ПАЕ).

При розірванні договору адвокат зобов’язаний:

  • повернути Клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані для адвоката іншими особами в ході виконання доручення;
  • проінформувати щодо здійсненої роботи;
  • передати копії процесуальних документів, наявних у адвоката.

Обов’язки Адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та конфлікту інтересів діють після завершення виконання Договору. Зазначені вимоги не поширюються на випадки розірвання Договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з Договором.

Невиконання обов’язків адвоката при розірванні Договору містять ознаки дисциплінарного проступку та є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності (ст. 35 ПАЕ).

В огляді судової практики Ася Тарасова акцентувала увагу на наступних правових позиціях:

  • Документ про оплату послуг адвоката може бути складений в довільній формі – Постанова ВС /КАС від 16.04.2020 року у справі № 727/4597/19;
  • Надання правової допомоги без укладання договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності не допускається – Постанова ВП ВС від 06.11.2019 року у справі № 817/66/16;
  • При визначенні розміру судових витрат, пов’язаних з правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказані у відповідному договорі – Постанова ВС/КАС від 22.12.2018 року у справі № 826/856/18;
  • При стягненні витрат на професійну правничу допомогу номер справи у договорі, звіті, акті виконаних робіт, платіжному дорученні вказувати бажано, проте не обов’язково – Постанова ВС/ОП/КАС від 17.03.2020 року у справі № 520/8309/18;
  • Витрати на правову допомогу при перегляді судових рішень не можуть перевищувати такі витрати, понесені клієнтом в суді першої інстанції – Постанова ВС/КАС від 11.12.2019 року у справі № 2040/6747/18;
  • Номер справи у договорі про надання правової допомоги зазначати необов’язково – Постанова КЦС ВС від 15.06.2020 року у справі № 264/6635/18;
  • Договір про надання правової допомоги повинен містити пункти про розрахунок гонорару саме за даний судовий спір, інакше справа про стягнення гонорару залишається без розгляду – Постанова ВС/КГС від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19;
  • Договір про надання правової допомоги має відповідати ПАЕ, інакше сплачений гонорар неможливо стягнути – Постанова ВС/КЦС від 18.12.2019 року у справі № 522/17845/15-ц.