9 липня 2026 року Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила програмне рішення у справі «Жезуш Пінял проти Португалії» (заяви № 48047/15 та № 2276/20), яким запровадила оновлену методологію тлумачення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції (право не бути притягненим до суду або покараним двічі). 15 голосами проти 2 Суд визнав відсутність порушення цього права, хоча заявника переслідували в трьох окремих провадженнях — кримінальному та двох адміністративних — за пов’язані факти.
Обставини справи
Заявник Філіпе де Жезуш Пінял був членом, а згодом заступником голови правління банку Banco Comercial Português (BCP). З 1999 по 2007 рік правління банку організувало систему «циркулярної торгівлі» через мережі офшорних компаній на Кайманових островах, острові Мен, Британських Віргінських островах та Гібралтарі, надаючи їм значні кредити для купівлі й продажу акцій самого банку — штучно підвищуючи їхню вартість на фондовому ринку. Попри цю стратегію, банк зазнав збитків майже на 590 мільйонів євро, які приховувалися через різні фінансові операції, не відображені у бухгалтерській звітності.
Після скарги акціонера банку в грудні 2007 року прокуратура Лісабона, Комісія з ринку цінних паперів (CMVM) та Банк Португалії (BdP) одночасно розпочали три окремі провадження проти заявника.
Три паралельні провадження
Провадження Банку Португалії. Заявника звинуватили за трьома пунктами адміністративного порушення — надання неправдивої чи неповної інформації центральному банку (2000-2007 роки) — та за шістьома пунктами фальсифікації бухгалтерської звітності. У квітні 2010 року BdP наклав штраф 425 000 євро та додаткові санкції: публікацію рішення й заборону обіймати керівні посади у фінансових установах на сім років. У серпні 2014 року Люблянський (Лісабонський) суд малих кримінальних справ частково задовольнив штраф, а апеляційний суд Лісабона в червні 2015 року остаточно виправдав заявника за частиною звинувачень щодо групи компаній E.A., оскільки в кримінальному провадженні було встановлено, що банк не контролював ці компанії.
Кримінальне провадження. Прокуратура звинуватила заявника в маніпулюванні ринком, підробці документів та обтяжливому шахрайстві. У травні 2014 року суд визнав його винним у маніпулюванні ринком та підробці документів, призначивши два роки позбавлення волі з умовним звільненням за умови сплати 300 000 євро на благодійність, а також чотирирічну заборону обіймати посади у фінансовому секторі. Вирок набрав законної сили 14 липня 2016 року.
Провадження Комісії з ринку цінних паперів. CMVM звинуватила заявника за шістьома пунктами дуже серйозного адміністративного порушення — недотримання обов’язку надавати якісну інформацію — щодо консолідованої звітності банку за 2003-2007 роки. У липні 2010 року на нього наклали загальний штраф 800 000 євро та дворічні заборони на професійну діяльність. Після кількох переглядів остаточну суму штрафу зменшено до 480 000 євро, а справа щодо визначення сукупного покарання тривала до листопада 2020 року.
Загалом за трьома провадженнями заявнику було призначено умовне позбавлення волі на два роки, сплату близько 1 450 000 євро та заборону обіймати посади у фінансовому секторі сукупно на 16 років.
Питання застереження Португалії
Уряд Португалії в Палаті посилався на застереження, зроблене при ратифікації Протоколу № 7, згідно з яким терміни «кримінальне правопорушення» слід розуміти лише як діяння, кваліфіковані як кримінальні за національним правом — це виключало б адміністративні провадження з-під дії статті 4 Протоколу № 7. Велика палата з власної інціативи (оскільки питання стосується юрисдикції ratione materiae) дослідила це застереження і визнала його недійсним: воно не містило короткого викладу відповідного національного закону, чинного на момент ратифікації, як вимагає частина 2 статті 57 Конвенції, а також ризикувало підірвати саму сутність статті 4 Протоколу № 7, оскільки достатньо було б простої відсутності кримінальної кваліфікації за національним правом, щоб виключити застосування гарантії.
Нова методологія: три компоненти принципу ne bis in idem
Велика палата використала цю справу, щоби переглянути методологію оцінки всіх трьох складових принципу ne bis in idem, враховуючи зростаючу складність національних правових систем та поширення спеціалізованих адміністративних органів (банківського, фінансового, енергетичного, екологічного регулювання).
1. Поняття «кримінального провадження». Суд підтвердив застосування трьох критеріїв Engel (кваліфікація за національним правом, природа порушення, суворість можливого покарання) без змін.
2. Поняття «того самого правопорушення» (idem). Це найбільш суттєва зміна. Суд вирішив, що починаючи з цього рішення, умова «ідентичності» вважається виконаною лише тоді, коли матеріальні факти, що становлять суть першого правопорушення, є ідентичними фактам другого провадження — простої «суттєвої схожості» більше недостатньо. Водночас Суд уточнив: якщо два набори фактів не повністю збігаються за змістом чи хронологією або відрізняються в незначних деталях, умова idem все ж може вважатися виконаною, якщо збігаються факти, що стосуються істотних елементів правопорушення.
3. Критерії визначення, чи становлять провадження єдину інтегровану каральну систему (bis). Суд підтвердив «калібрований» підхід, закладений у справі «А. та Б. проти Норвегії» (2016), уточнивши й систематизувавши критерії:
- чи спрямовані провадження на захист різних правових інтересів;
- чи була множинність провадженнь передбачувана за законом і на практиці;
- чи існують у національному праві чіткі й ефективні правила координації проваджень з дотриманням прав захисту та призначення сукупного покарання, пропорційного тяжкості діяння;
- чи проводилися провадження узгоджено, з дотриманням прав захисту, і чи було сукупне покарання пропорційним (Суд надав цьому критерію вирішальну, а не просто рівнозначну роль);
- чи існував достатньо тісний часовий зв’язок між провадженнями, щоби захистити особу від невизначеності й затримок.
Суд особливо наголосив: вимога координації у зборі й оцінці доказів може відступати, якщо дублювання доказів необхідне для забезпечення прав захисту обвинуваченого — а не автоматично вважатися порушенням.
Застосування нової методології до справи заявника
Оцінюючи кримінальну природу проваджень, Суд визнав усі три провадження такими, що підпадають під кримінальний аспект статті 4 Протоколу № 7, з огляду на каральну й стримувальну мету санкцій та їхню значну суворість (штрафи до 2,5 мільйона євро в провадженні CMVM).
Щодо ідентичності фактів Суд встановив, що заявника переслідували за надання неправдивої інформації і BdP, і CMVM, і кримінальним органам за той самий період 2003-2007 років — тож умова idem була виконана.
Проте, аналізуючи, чи становили три провадження єдину інтегровану систему, Суд дійшов висновку, що:
- кожне провадження захищало окремий правовий інтерес — стабільність банківської системи (BdP), цілісність фондового ринку (CMVM) та довіру суспільства до фінансової інформації (кримінальні органи);
- множинність провадженнь була передбачуваною для заявника з огляду на його керівну посаду в банку;
- національне законодавство (стаття 20 Загального регламенту про адміністративні порушення, стаття 208 RGICSF, стаття 420 Кодексу цінних паперів) містило чіткі правила комбінування санкцій;
- органи регулярно обмінювалися інформацією, а виправдання заявника в одному провадженні (щодо групи E.A.) не було поставлене під сумнів у подальших провадженнях;
- сукупне покарання, на думку Суду, не було непропорційним чи надмірним тягарем з огляду на тяжкість завданої шкоди фондовому ринку і національній економіці;
- часовий зв’язок між провадженнями був достатньо тісним, оскільки всі три розпочалися майже одночасно і здебільшого велися паралельно.
На цих підставах Суд визнав, що три провадження становили єдину інтегровану каральну систему, яка дозволила розглянути різні аспекти протиправної поведінки передбачувано й пропорційно, не піддаючи заявника несправедливості. Порушення статті 4 Протоколу № 7 не встановлено.
Скарга за статтею 13 Конвенції поглинута
Суд вирішив не розглядати окремо скаргу заявника за статтею 13 (право на ефективний засіб захисту), визнавши, що вона повністю поглинається більш широким аналізом за статтею 4 Протоколу № 7, яка виступає як lex specialis.
Дві окремі думки: гостра критика нової доктрини
Суддя Паулі (частково особлива думка) назвав доктрину «інтегрованого дублювання» «рекордом судової творчості, але не на користь фундаментальних прав». На його думку, текст статті 4 Протоколу № 7 сформульований однозначно і не містить прихованих винятків для «достатньо пов’язаних» паралельних провадженнь. Він вважає, що насправді відбулося порушення між кримінальним провадженням і провадженням CMVM (оскільки вирок у кримінальній справі набрав законної сили задовго до завершення провадження CMVM), але не між кримінальним провадженням і провадженням BdP (оскільки виправдання за групою E.A. базувалося на тих самих фактах, які на той момент уже були встановлені в кримінальному провадженні). Суддя також запропонував альтернативний шлях — переглянути надмірно широке застосування критеріїв Engel, а не «розмивати» саму гарантію ne bis in idem.
Суддя Сергідес (окрема думка) зайняв ще жорсткішу позицію, стверджуючи, що підхід «єдиної інтегрованої системи» фундаментально нездійсненний з абсолютним і невідступним характером права ne bis in idem, яке, на відміну від кваліфікованих прав за статтями 8-11 Конвенції, не передбачає жодних застережень щодо обмежень. За його оцінкою, тест на «достатньо тісний зв’язок» є юридично невизначеним, суперечить принципу ефективності захисту прав людини і фактично інституціоналізує повторне покарання під виглядом «сукупної пропорційності». Суддя також розкритикував відмову розглядати скаргу за статтею 13 Конвенції окремо, назвавши практику «поглинання» одного права іншим підходом, що позбавляє гарантії ефективного захисту самостійного змісту.
Значення рішення
Це рішення Великої палати стає провідним прецедентом для всіх справ, де національні системи використовують паралельні кримінальні та адміністративні провадження для покарання складної економічної та фінансової протиправної поведінки — питання, яке регулярно постає в банківському, енергетичному, екологічному секторах та регулюванні конкуренції по всій Європі.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.