Використання при вчиненні хуліганства спецзасобів – підстава для кваліфікації дій за ч. 4 ст. 296 КК не лише тоді, коли заподіюються тілесні ушкодження, а й тоді, коли створюється реальна загроза для життя чи здоров’я

Про грубе порушення громадського порядку обвинуваченим з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, свідчать, зокрема, такі обставини: зухвале порушення регламентованого та відомого як водію порядку дій після ДТП; крики, образи, нецензурна лайка, залякування, демонстрація пістолета для відстрілу гумових куль, направлення його в бік потерпілого, побиття та вчинення самосуду над потерпілим навпроти зупинки громадського транспорту; створення своїми діями реальної загрози для життя і здоров’я потерпілого та інших громадян; ігнорування дій сторонніх осіб, які намагалися припинити хуліганство; намагання вчинити самосуд над потерпілим через використання незначного приводу; застосування насильства із заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень; тимчасове обмеження руху транспорту; неприпинення порушення громадського порядку тривалий час.

На застосування предмета, заздалегідь заготовленого для завдання тілесних ушкоджень, у діях обвинуваченого вказує те, що він задовго до початку конфлікту свідомо мав при собі пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями, призначений для завдання тілесних ушкоджень, перед початком діалогу з потерпілим підготував цей предмет для завдання тілесних ушкоджень (вийняв з кобури та почав демонструвати), направляв його на потерпілого, демонструючи серйозність своїх вимог до нього вчинити певні дії, а інші учасники конфлікту під час інциденту вважали, що за допомогою вказаного предмета обвинувачений створював реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян.

Обставини справи: ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, керуючи автомобілем, після зіткнення з іншим автомобілем, яким керував ОСОБА_2,
вважаючи останнього винуватим у ДТП , на проїзній частині поряд із з упинкою
громадського транспорту, діставши з тактичної кобури пристрій для відстрілу
патронів з гумовими кулями, підійшов до водійських дверцят автомобіля, в якому знаходилися ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_3, направив цей пристрій у голову потерпілого, нецензурно лаючись, наказав ОСОБА_2 лягти на землю, наносячи удари лівою рукою в область його голови та обличчя. Коли ОСОБА_2 відмовився виконати цю вимогу, ОСОБА_1 почав витягувати останнього з автомобіля, продовжуючи наносити удари в область його голови т а обличчя. У цей час на місце конфлікту почали збігатися сторонні громадяни та заспокоювати ОСОБА_1, який хоча і сховав вказаний пристрій до тактичної кобури, проте не припинив своїх хуліганських дій, і коли ОСОБА_2 перебував біля свого автомобіля, в присутності сторонніх громадян умисно наніс один удар своєю правою рукою в область обличчя ОСОБА_2. Після цього дії ОСОБА_1 було припинено сторонніми особами. Вказаними діями ОСОБА_2 було спричинено легкі тілесні ушкодження.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим
та засудив ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 296 КК.

Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі захисник вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 ознаки
застосування предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних
ушкоджень, посилаючись на те, що сама лише погроза застосування цього предмета не свідчить про можливість кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 296 КК. При цьому захисник зауважує, що обвинувачений мав відповідний дозвіл на вказаний пристрій та носив його повсякденно, а не лише під час конфлікту з потерпілим, тобто заздалегідь не заготовляв, що також виключає можливість кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 296 КК.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ВС визнала необґрунтованими вказані вище доводи у касаційній скарзі захисника.

Відповідно до вироку, під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства в діях ОСОБА_1 суд першої інстанції визначив: зухвале порушення чітко регламентованого та відомого як водію порядку дій після ДТП, якого повинні дотримуватися всі водії, причетні до неї; порушення громадського порядку через намагання криками, образами, нецензурною лайкою, залякуванням, демонстрацією пістолету для відстрілу гумових куль, направлення його в бік потерпілого, побиття та вчинення самосуду над потерпілим навпроти зупинки громадського транспорту, яка є громадським місцем; створення своїми діями реальної загрози для життя і здоров’я потерпілого та інших громадян; явну неповагу до суспільства, представники якого стали вимушеними спостерігачами за поведінкою обвинуваченого, яка викликала у них порушення спокою, страх, обурення та поклик втрутитися в ситуацію для припинення протиправних дій ОСОБА_1, які за своїм ступенем були грубими, а за характером – особливо зухвалими.

При цьому суд також встановив, що на зневажливе ставлення до громадського
порядку з боку ОСОБА_1 вказує і те, що останній деякий час ігнорував дії сторонніх громадян, направлених на припинення вчинення обвинуваченим хуліганства, продовжуючи свої намагання вчинити самосуд над потерпілим, прагнув в активній формі через використання незначного (нікчемного) приводу – ДТП з незначними наслідками – самоутвердитися за рахунок приниження останнього.

Крім того, місцевий суд зазначив, що на ознаку особливої зухвалості в діях ОСОБА_1 вказує застосоване з його боку насильство із заподіянням потерпілому
тілесних ушкоджень, тимчасове обмеження руху транспорту, який вимушений був об’їжджати не лише транспортні засоби учасників ДТП, а й учасників конфлікту, які хаотично через агресивні дії ОСОБА_1 переміщалися навколо, а також те, що вказане порушення громадського порядку ОСОБА_1 тривалий час уперто не припиняв, не зважаючи на крики громадян, що перебували поруч на зупинці громадського транспорту, та дії окремих громадян, які безпосередньо намагалися заспокоїти ОСОБА_1 та змусити його припинити порушення громадського порядку.

Диспозиція ч. 4 ст. 296 КК передбачає кримінальну відповідальність за хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого
предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Системний аналіз норм кримінального закону та судової практики ВС у кримінальних провадженнях про хуліганство свідчить про те, що під час вирішення питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою такого предмета заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цього предмета під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян.

Використання при вчиненні хуліганства спеціальних засобів (до яких віднесено, зокрема, пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії) є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК не лише в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян. Аналогічний висновок зробив ВС у постанові від 12.03.2019 у справі No 749/1092/16-к (провадження No 51-9530км18).

Як убачається з матеріалів провадження, місцевим судом встановлено, що на застосування предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних
ушкоджень, в діях ОСОБА_1 вказує те, що він задовго до початку конфлікту свідомо мав при собі пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями, який призначений для нанесення тілесних ушкоджень, перед початком діалогу з потерпілим підготував цей предмет для нанесення тілесних ушкоджень (вийняв з кобури та почав демонструвати), направляв його на потерпілого, демонструючи серйозність своїх вимог до нього вчинити певні дії. При цьому відповідно до вироку суд, за наслідком допиту потерпілого та свідків, також зазначив, що учасники конфлікту під час інциденту вважали, що за допомогою вказаного предмету ОСОБА_1 під час учинення хуліганських дій, використовуючи пістолет, створював реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян. Вказані обставини, відповідно до вироку, повною мірою підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Детальніше з текстом постанови ВС від 01.09.2022 у справі No 759/8038/19 (провадження No 51-5070км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106079300.