Виникнення прав іпотекодержателя може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

У справі No911/2392/17 банк звернувся з позовом до ТОВ про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019, залучено ТОВ до участі у справі як правонаступника позивача – банку.

На думку заявника касаційної скарги, судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статті 513 ЦК України та безпідставно не враховано положення частини четвертої статті 334 ЦК України, статей 2, 24 Закону України “Продержавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, статей 2, 86, 282 ГПК України.

Скаржник зазначав, що виникнення права іпотекодержателя за договором іпотеки може відбутися лише після проведення державної реєстрації речових правна нерухоме майна, а факт укладення договору про відступлення прав за іпотечним договором з додержанням письмової форми та нотаріального посвідчення не може свідчити про перехід від банку до ТОВ речових прав (прав іпотекодержателя) на нерухоме майно без проведення державної реєстрації таких речових прав.

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

За статтею24 Закону України “Про іпотеку”відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов’язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов’язанням. Іпотекодержатель зобов’язаний письмово у п’ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов’язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Крім того, згідно з частиною другою статті 3 зазначеного Закону взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини другої статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.Момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов’язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством.

Ураховуючи викладене, виникнення у ТОВ прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 09.10.2013 може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей2, 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, статей 3,24 Закону України “Про іпотеку”, всупереч вимогам статті 86 ГПК України не дали належної оцінки зібраним доказам у справі і тому дійшли помилкового висновку про наявність підстав для залучення ТОВ до участі у справі як право наступника позивача – ПАТ “КБ “Надра” за договором іпотеки.

Постанова КГС ВС від 27.08.2019 у справі No911/2392/17 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/84063789