Про це повідомив Василь Фаринник, адвокат в інтерв’ю Закон і Бізнес.
Нині застосовуються два підходи до визначення територіальної підсудності:
• за місцезнаходженням структурного підрозділу, який безпосередньо здійснює досудове розслідування, проте не має статусу юридичної особи;
• за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (юридичною адресою) відповідного державного органу, який є юрособою та до складу якого входить відповідний структурний підрозділ.
Застосування першого варіанта справедливо обумовлює такі запитання: в якому офіційному документі має бути зафіксовано місцезнаходження структурного підрозділу? Чи достатньо того, що адресу зазначено на офіційному веб-сайті державного органу, як у випадку з центральним апаратом ДБР? Чи має бути наказ керівника, яким затверджено це місцезнаходження?
Водночас останній варіант дає можливість стороні обвинувачення «жонглювати» територіальною підсудністю. Так, наказом в.о. директора ДБР від 7.04.2020 №113 змінено основні місця розташування органів досудового розслідування центрального апарату ДБР. Зокрема, визначено адреси у трьох районах столиці: Шевченківському (вул.С.Петлюри, 15), Печерському (вул.Панаса Мирного, 28) та Подільському (вул.Борисоглібська, 18).
Через кілька днів, 15.04.2020, в.о. директора ДБР видав новий наказ №126, яким знову змінив основні місця розташування органів досудового розслідування ЦА ДБР, виключивши адресу в Подільському районі м.Києва (вул.Борисоглібська, 18). При цьому за однією з адрес (вул.Панаса Мирного, 28) розташована будівля в аварійному стані, непридатна для будь-якого використання.
Такий підхід до визначення місцезнаходження органу досудового розслідування зумовлює порушення права на справедливий суд, гарантованого ст.6 конвенції, де вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Адже досить сумнівними за таких обставин видаються незалежність та безсторонність суду, якщо керівник органу досудового розслідування має можливість у будь-який момент вплинути на визначення «потрібного» суду, який розглядатиме клопотання. Достатньо змінити наказом фактичне місце розташування свого структурного підрозділу.