Генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявив 7 вересня 2026 року про намір піти у відставку, назвавши це «політичним рішенням» і пославшись на небажання, щоб посада Генерального прокурора використовувалася як інструмент політичного протистояння.
Станом на вечір 10 вересня 2026 року письмове подання Президента України до Верховної Ради про надання згоди на його звільнення, за наявними відомостями, до парламенту не надходило — про це повідомив народний депутат Олексій Бакумов з посиланням на відповідь секретаріату профільного комітету.
Із суто правового погляду це означає, що на сьогодні існує лише публічно оголошений намір Генерального прокурора та ініційована, але не завершена процедура його звільнення, а не факт припинення його повноважень: чинне законодавство пов’язує припинення повноважень Генерального прокурора не з моменту його особистої заяви, а з днем набрання чинності відповідною постановою Верховної Ради України.
Обставини
7 вересня 2026 року Кравченко повідомив про подання заяви про відставку з посади Генерального прокурора. За інформацією низки медіа, цьому передувала його зустріч із Президентом України та головою фракції правлячої партії. 8 вересня Президент публічно прокоментував цю розмову, не назвавши дати внесення відповідного подання до парламенту.
Профільний Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності станом на 8–9 вересня письмового подання від Офісу Президента не отримував: за словами народного депутата О. Бакумова, секретаріат комітету «під стенограму» підтвердив, що відповідна пропозиція не надходила. Комітет водночас підтвердив готовність зібратися на позачергове засідання невідкладно після надходження подання. За наявною інформацією, очікуваною датою розгляду питання в комітеті названо 15 або 16 вересня 2026 року — за умови, що подання надійде найближчим часом.
Як можливі причини затримки із внесенням подання в медійних коментарях аналітиків називаються: відсутність станом на зазначену дату достатньої підтримки в залі (226 голосів) саме для кандидатури наступника на посаду Генерального прокурора, тоді як голосів за саму згоду на звільнення Кравченка, за цими оцінками, вистачає; складнощі з пошуком особи, готової обійняти посаду в нинішніх політичних умовах; і — за однією з версій — стратегія розподілу політичної відповідальності за це кадрове рішення між Президентом і Верховною Радою. Кожна з цих причин на сьогодні є не встановленим фактом, а аналітичним припущенням коментаторів, яке жодним офіційним джерелом не підтверджене.
Правове регулювання процедури звільнення Генерального прокурора
Після виключення розділу VII «Прокуратура» з Конституції України Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII порядок призначення та звільнення Генерального прокурора регулюється не Основним Законом, а Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Стаття 63 цього Закону передбачає два самостійні механізми звільнення Генерального прокурора: (і) видання Президентом України указу про звільнення на підставі подання органу, який здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, або Вищої ради правосуддя; (іі) звільнення за рішенням Верховної Ради України про висловлення недовіри Генеральному прокурору, порядок розгляду якого встановлюється Регламентом Верховної Ради України. Саме до другого механізму належить нинішня ситуація: Президент України подає до Верховної Ради письмове подання про надання згоди на звільнення Генерального прокурора з посади, а повноваження Генерального прокурора припиняються з дня набрання чинності відповідною постановою Верховної Ради України — а не з дня оголошення ним власного наміру піти у відставку чи з дня направлення президентського подання.
Із цього прямо випливає висновок, застережений у самій постановці питання: публічна заява Генерального прокурора про відставку є політичним і кадровим сигналом, який може ініціювати процедуру, але сама по собі юридичного факту припинення повноважень не породжує. До дня набрання чинності постановою Верховної Ради Кравченко залишається чинним Генеральним прокурором з усім обсягом повноважень на цій посаді — включно з процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, де це має значення для оцінки повноважності відповідних процесуальних рішень і документів, підписаних чи погоджених ним у цей період.
Значення справи
Ситуація ілюструє типову для кадрових процедур у сфері правоохоронних органів різницю між політичним фактом (публічна заява про намір скласти повноваження) і юридичним фактом (набрання чинності актом уповноваженого органу, який ці повноваження припиняє). Для практики це означає, що будь-яка оцінка чинності процесуальних дій Генерального прокурора, здійснених у період між його заявою про відставку та ухваленням Верховною Радою відповідної постанови, має виходити з презумпції збереження ним повноважень у повному обсязі, доки постанова не набрала чинності. Названа орієнтовна дата розгляду питання в парламентському комітеті також є неофіційною і аналітичною, а не датою, підтвердженою рішенням самого комітету чи офіційним повідомленням Верховної Ради, — це слід ураховувати при плануванні дій, залежних від фактичної дати звільнення.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Т.в.о генпрокурора Хоменко порушив закон та сам продовжив собі повноваження, коли вони закінчились: адвокат Богатир — інший приклад того, що обсяг і момент існування повноважень керівника органу прокуратури визначаються законом, а не власним рішенням чи заявою самої посадової особи.
- Чи є тотожним поняття «припинення повноважень» поняттю «звільнення» з урахуванням п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП? — практика Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка розмежовує момент юридичного факту припинення повноважень і власне звільнення, — те саме розмежування, що визначає правове значення нинішньої заяви Кравченка.
- Щодо припинення повноважень посадових осіб публічного права на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП: відступ ВП ВС — позиція Великої Палати Верховного Суду про те, що припинення повноважень виборних і призначуваних посадових осіб публічного права регулюється спеціальними законами, а не загальними нормами трудового права, — застосовний і до статусу Генерального прокурора.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.