Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Земельна децентралізація: дайджест ключових новел 2021”, Резнікова Катерина, членкиня Центру «Адвокат громади» Вищої школи адвокатури НААУ, кандидат географічних наук, експерт з просторового планування, розповіла про зміни в земельному законодавстві та правовий статус розпорядника земель через призму таких змін, про правовий режим земель комунальної власності.
Саме 2021 рік є роком земельної децентралізації, роком передачі повноважень і відповідно величезної кількості змін, які відбулися в земельному законодавстві. Ці зміни дають багато інструментів управління, інструментів контролю, розширення певних повноважень, і досить важливо розуміти, що перейшло на місцевий рівень, а що залишилося в повноваженнях органів виконавчої влади чи державних установ.
Основними законами, що показують, які можливості відкриває нове законодавство є:
- Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних»
- Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»
- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»
Потрібно зазначити, що віднині, з прийняттям нового законодавства величезна частина повноважень по розпорядженню землями перейшла на місцевий рівень.
Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» дає можливість:
- Встановлення вимог щодо створення та функціонування усіх публічних реєстрів, які оперують геопросторовими даними
- Створення єдиного геопорталу, через який отримується доступ до усіх публічних кадастрів/реєстрів
- Закон не перезподіляє повноважень органів влади щодо ведення інформаційних систем, проте, відомості з цих систем можна буде отримати не тільки в органі влади, а й через єдиний геопортал.
Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» – це перша спроба, саме на рівні закону, передати можливість розпоряджатися землями безпосередньо на місцевий рівень.
Потрібно зазначити, що від 27.05. 2021 р. Розділ 10 Перехідних положень ЗКУ доповненого пунктом 24, передбачено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім чітко визначених законом виключень.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Не є комунальною власністю землі:
- для органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій
- для розміщення військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств
- для об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського. призначення
- для зони безумовного відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи
- для будівель, споруд, інших об’єктів нерухомого майна державної власності
- для об’єктів загальнодержавних та міжгоспод. меліоративних систем державної власності
- для передачу постійне користування держ. уст. природно-заповідного фонду, держлісгоспам та водним господарствам.
Що стосується органів місцевого самоврядування, то з 26.05. 2022 року, за їх бажанням, може бути здійснений контроль, а саме:
- за виконанням землевласниками і землекористувачами земель комплексно необхідних заходів щодо забур’янення територій
- за дотриманням експлуатації різноманітних гідротехнічних споруд, які відповідають за меліорацію і інше
- за виконанням землевласниками і землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовими призначеннями
Що стосується Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”, то віднині. він дозволяє ефективно планувати територію і одночасно суміщати землевпорядну та містобудівну документацію на місцевому рівні. Комплексний план визначає відразу планувальну структуру території. Він також визначає переважні і супутні види використання. Комплексний план в комплексі включає все, наявність всіх на території ресурсів. Також включає перспективу розвитку громад, можливість альтернативного розвитку територій.