Адвокат Лариса Криворучко понад рік веде публічну кампанію проти судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, який 19 серпня 2025 року, розглядаючи справу, де вона сама була позивачем, ухвалив рішення не на її користь, та проти його рідної сестри — голови Закарпатського апеляційного суду Ганни Фазикош. За публікаціями очолюваної Криворучко громадської організації «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко», ця кампанія налічує щонайменше сім послідовних публічних дій за період із серпня 2025 року по серпень 2026 року — від звинувачень у «системному непотизмі» одразу після невигідного рішення до вимоги звільнити суддю Фазикош та вимоги визнати незаконним її третій строк на посаді голови суду. Останній на сьогодні епізод — адміністративний позов, яким Криворучко оскаржує відмову Закарпатського апеляційного суду надати їй копії протоколів зборів суддів щодо обрання заступника голови суду за період з 1 січня 2020 року; про цей позов 30 серпня 2026 року повідомила та сама організація імені Криворучко на власному сайті — це єдине наразі відоме джерело відомостей про нього, і викладене нижче щодо його змісту спирається виключно на версію заявниці.
Уточнення щодо родини Фазикош і розбіжність в імені судді
Ідеться про Ганну Василівну Фазикош, голову Закарпатського апеляційного суду. За переказом ухвали Закарпатського апеляційного суду від 2 червня 2026 року про самовідвід судді Фазикош у іншій справі, а також за публікаціями організації імені Криворучко, Ганна Фазикош є рідною сестрою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, який раніше ухвалював рішення у справах за участю Криворучко. Це вже не голослівне твердження самої Криворучко: сам факт родинного зв’язку фігурує в мотивувальній частині судової ухвали про самовідвід як одна з підстав для відводу.
У рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі № 460/10297/26, яким визнано правомірним зупинення адвокатської діяльності Криворучко, цей суддя названий «Олегом Фазикошем». Натомість організація імені Криворучко та переказ ухвали Закарпатського апеляційного суду про самовідвід іменують його «Олексієм Васильовичем Фазикошем».
Окремо слід зауважити: та сама ухвала про самовідвід, за переказом, прямо спростовує можливість сплутати Ганну Фазикош з іще одним однопрізвищем — головою Ради адвокатів Закарпатської області (прізвище в різних джерелах передається і як «Фазикош», і як «Фазекош»), встановивши, що реального родинного зв’язку з ним немає, попри збіг прізвищ. Тобто в цій історії фігурують щонайменше троє різних людей зі схожим прізвищем, і плутати їх не можна.
Хронологія переслідування: цькування триває понад рік
За публікаціями організації імені Криворучко та за матеріалами дисциплінарного провадження проти неї, хронологія конфлікту з родиною Фазикош виглядає так:
19 серпня 2025 року суддя Фазикош (брат), розглядаючи цивільну справу № 308/11085/25 — позов самої Криворучко до нього особисто та до Ради адвокатів Закарпатської області про захист честі, гідності й ділової репутації, — порушив перед КДКА питання про дисциплінарну відповідальність Криворучко. Уже наступного дня, 20 серпня 2025 року, організація Криворучко опублікувала матеріал зі звинуваченнями в «системному непотизмі» в Закарпатському суді, де вперше публічно стверджувалося про родинні зв’язки Ганни Фазикош, судді Фазикоша (брата) та їхнього батька — також колишнього судді.
Дисциплінарне провадження проти Криворучко тривало через КДКА міста Києва, а відтак КДКА Вінницької області, і завершилося 5 червня 2026 року рішенням про зупинення її права на адвокатську діяльність на рік. Приблизно в цей самий період, 2 червня 2026 року, Закарпатський апеляційний суд ухвалою задовольнив заяву про самовідвід судді Ганни Фазикош в іншій справі за участю Криворучко — мотивувавши це, серед іншого, тим, що Криворучко могла б асоціювати суддю Фазикош з головою Ради адвокатів через схожість прізвищ, а також посилаючись на те, що брат судді раніше, у квітні 2026 року, також самовідводився в цивільній справі про розлучення за участю Криворучко. Організація імені Криворучко розцінила цей самовідвід як «процесуальну капітуляцію» суду.
9 серпня 2026 року організація імені Криворучко опублікувала вимогу до Вищої ради правосуддя звільнити трьох суддів Закарпатського апеляційного суду — Ганну Фазикош, Олену Кожух і Михайла Мацунича — за нібито неправомірне продовження строку тримання під вартою в кримінальній справі № 308/13443/23 (обвинувачений, за назвою публікації, — Євген Дребітко), не пов’язаній із власними справами Криворучко. Раніше публікувався і окремий матеріал про дисциплінарну скаргу з приводу того самого епізоду порушення строків тримання під вартою; чи є це двома окремими діями, чи повторним висвітленням однієї події, за доступними джерелами встановити не вдалося. 14 серпня 2026 року — новий матеріал, що оскаржує законність третього обрання Ганни Фазикош головою суду. 19 серпня 2026 року Рівненський окружний адміністративний суд визнав зупинення адвокатської діяльності Криворучко правомірним по суті спору; 26 серпня 2026 року апеляційна інстанція залишила без змін проміжні ухвали в тій самій справі. І вже 30 серпня 2026 року — новий позов про відмову в доступі до протоколів зборів суддів.
Останній епізод: позов через відмову в доступі до протоколів
За викладом організації імені Криворучко, 5 серпня 2026 року вона звернулася до Закарпатського апеляційного суду з інформаційним запитом про копії протоколів зборів суддів щодо обрання заступника голови суду та відповідних кадрових наказів за період з 1 січня 2020 року. 7 серпня 2026 року суд листом № 02.2-8/20770/2026 за підписом голови суду Фазикош відмовив у наданні цих документів, мотивувавши це тим, що протоколи є службовою інформацією з обмеженим доступом (з посиланням на пункт 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI), містять відомості про таємне голосування та відображають внутрішньо-організаційну діяльність суду. За переказом організації (без наведення дослівної цитати самого листа), у відмові також ішлося про те, що спроба контролю за результатами виборів органу суддівського самоврядування може містити ознаки втручання в діяльність судових органів у розумінні статті 376 Кримінального кодексу України. Сама стаття не згадує ні судді Фазикоша (брата), ні справи № 308/11085/25 чи № 460/10297/26 і прямо не характеризує позов як переслідування судді за конкретне рішення — цей висновок випливає із зіставлення публікації з викладеною вище історією протистояння, а не з тексту самої статті.
У позові Криворучко просить визнати відмову протиправною, зобов’язати суд надати копії запитуваних документів і залучити Фазикош третьою особою на стороні відповідача. Позов подано до Закарпатського окружного адміністративного суду за альтернативною підсудністю, попри реєстрацію самої позивачки в м. Рівне.
Правова суть спору: чи є протоколи зборів суддів службовою інформацією
Питання про межі обмеження доступу до внутрішніх документів органів суддівського самоврядування як таке є самостійним і юридично не тотожним викладеній вище історії особистого протистояння. Велика палата Верховного Суду в постанові від 10.12.2020 у справі № 9901/105/20 (провадження № 11-210заі20) сформулювала стандарт, згідно з яким розпорядник інформації, відмовляючи в доступі, зобов’язаний обґрунтувати застосування «трискладового тесту» за частиною другою статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», а сама лише наявність суспільного інтересу до результатів роботи органів публічної влади виключає формальну, немотивовану відмову. Чи відповідає цьому стандарту конкретне обґрунтування, наведене в листі Закарпатського апеляційного суду, — питання, яке має вирішити адміністративний суд за матеріалами справи; наразі відомий лише виклад мотивів відмови з боку позивачки. Те, що позов подано особою, яка перебуває в задокументованому багатомісячному особистому конфлікті з відповідачем, саме по собі не впливає на юридичну оцінку обґрунтованості відмови за встановленим ВП ВС стандартом, але є істотним для розуміння контексту, в якому цей позов виник.
Висновок
Позов Криворучко порушує самостійне й змістовно легітимне питання про межі прозорості внутрішніх процедур суддівського самоврядування — судова практика, включно з позицією Великої палати ВС, вимагає від розпорядника інформації вмотивованого, а не формального обґрунтування будь-якого обмеження доступу. Водночас цей позов не можна розглядати у відриві від задокументованої понадрічної історії протистояння між Криворучко та родиною суддів Фазикош, яка розпочалася невдовзі після несприятливого для неї рішення судді з цієї родини, розвивалася паралельно з дисциплінарним провадженням проти самої Криворучко і охоплює щонайменше сім послідовних публічних дій і публікацій з її боку. Оцінювати цей конкретний позов варто саме в цьому контексті послідовної, взаємно загостреної суперечки, а не як ізольований, вперше виниклий інформаційний спір.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.