18 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого під час шлюбу.
СУДОВА ПРАКТИКА
19 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Держгеокадастру у Міжгірському районі Закарпатської області про визнання дій протиправними й зобов’язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та прийняла постанову, у якій зазначила таке.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця до Головного управління Держпродспоживслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.
Обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК, не може бути звільнений від покарання з випробуванням за наявності формальних даних, що позитивно характеризують особу винуватого, не зменшують його суспільної небезпеки та вчиненого ним кримінального правопорушення, а в результаті порушення ним ПДР спричинені тяжкі наслідки кільком потерпілим
25 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) про захист честі, гідності та ділової репутації.
Обставини справи: за вироком місцевого суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без змін судові рішення щодо засудженого до 5 років позбавлення волі, який умисно знищив чуже майно шляхом підпалу
11 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрегат» (далі – ТОВ «Фрегат») про захист порушених авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди.
Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, хоча і становить порушення вимог підпункту «а» п. 2.9 ПДР, однак саме по собі не може виступати прямою безпосередньою причиною настання ДТП та її наслідків у вигляді заподіяння потерпілому (потерпілим) тілесних ушкоджень або смерті. Стан сп`яніння не охоплюється об`єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання згідно з п. 13 ч.2 ст.67 КК.
Суди встановили, що ГУ Держземагенства у Тернопільській області та ОСОБА_3 уклали договір оренди землі з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону України «Про фермерське господарство»
У постанові від 05 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі No 243/9071/18 зробив висновок про те, що у правовідносинах, пов’язаних із перевезенням, туроператор виступає посередником між туристом та перевізником. Встановивши скасування рейсу з причин, не пов’язаних з форс-мажорними, саме авіаперевізник зобов’язаний відшкодувати компенсацію пасажиру.
Обставини справи: ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем та рухаючись у межах проїзної частини проспекту, грубо порушив вимоги пунктів2.3 «б», 12.3 та 19.3 ПДР.
Обставини справи: ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем, всупереч вимогам п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3, п. 10.1 ПДР виявив неуважність, не врахував дорожньої обстановки та при зміні напрямку руху не переконався, що не створить перешкоди іншим його учасникам. Унаслідок цього інший автомобіль з причепом під керуванням ОСОБА_3 рухався зліва в попутному напрямку, виїхав за межі проїзної частини дороги та перекинувся у кювет. У результаті ДТП пасажирка вказаного автомобіля ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці ДТП.
У справі, що розглянута Верховним Судом у складі суддів об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду, предметом спору була правомірність окремого пункту рішення міської ради щодо затвердження положення про встановлення земельного податку у зв’язку з недотриманням спеціального порядку оприлюднення та, відповідно, набрання ним чинності.
У випадку, коли ПДР порушені кількома учасниками ДТП (зокрема, водієм та пішоходом), до кримінальної відповідальності притягається лише та особа, протиправні дії якої перебували у причинному зв’язку з наслідками, що настали. Протиправна поведінка іншого учасника ДТП у цьому випадку є умовою спричинення відповідних наслідків та не впливає на підставу кримінальної відповідальності особи, у діях якої встановлено причинний зв’язок з наслідками, що настали.